UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСоціальні факти і протосоціологічні ідеї часів Київської Русі. (реферат)
Автор
РозділСоціологія, соціальна робота
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2677
Скачало311
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Соціальні факти і протосоціологічні ідеї часів Київської Русі

 

1. Київська Русь на європейському тлі, загальні особливості

слов’янського етногенезу.

 

2. Основні заняття і суспільні відносини населення, релігійні вірування.

 

 

3. Елементи протосоціологічного знання.

 

1. У соціологічному плані аналіз появи і розквіту Київської Русі

становить значний інтерес, бо саме тут відбувалися надзвичайно цікаві

соціальні процеси культурного, духовного характеру, які істотно вплинули

на майбутній розвиток українського народу, його культуру, науку, а також

на соціально-політичні, культурні процеси у ряді європейських, азійських

і “змішаних” країн.

 

Інформація щодо соціальних фактів і гуманітарних ідей часів Київської

Русі відображена загалом у пам’ятках власне києворуської держави,

Галицько-Волинського князівства, Великого князівства Литовського, а

також у роботах азіатських та західноєвропейських дослідників. Це,

насамперед, хроніки, літописи та тогочасні закони, у яких відбивається

суспільний устрій, звички та традиції русичів. Разом з цим для якомога

повнішого розуміння граней життя києворуського соціуму, сумлінному

дослідникові потрібно звернутися до деяких етнографічних, лінгвістичних,

а, почасти, і археологічних, даних і пам’яток.

 

Київська держава була однією з найсильніших слов’янських держав і

найбільших монархій (князівств) європейського Середньовіччя.

Проіснувавши з ІХ до ХІІІ ст. ця первинна вітчизняна державна форма

підтримувала сталі, широкі та інтенсивні політичні, економічні і

культурні відносини з ближніми і дальніми сусідами. Ясна річ, це

вимагало від аристократії і великого прошарку населення обізнаності у

іноземних мовах, толерантного відношення до носів чужої культури тощо,

наявність чого підтверджується писемними джерелами - описами подорожей

зокрема візантійських та перських істориків.

 

Доба києворуського соціуму безумовно цікава для дослідників також тим,

що в цей час відбувалося закладання основ східнослов’янського

етногенезу. На відміну від радянської політизованої науки, яка почасти

виконувала ідеологічне замовлення, сучасні дані переконливо свідчать, що

географічні, кліматичні перешкоди між племенами, які формально входили

до складу Київської Русі не дозволяли формувати їм єдину "давньоруську

народність", про яку настійно говорили за часів Російської царської

імперії та Радянського Союзу.

 

Разом з цим, певна консолідація, безумовно, відбувалася – цьому сприяло

існування державного центру – Києва і, відповідно, доцентрових

соціальних сил. Отже, первинний родовий склад, в основі якого лежала

кровна спорідненість, поступово замінювався іншими відносинами, які

базувалися на територіальній спорідненості племен. Іншими словами, на

окремих територіях Київської Русі, де між родами відбувалися тісні та

інтенсивні контакти, формувалися народності шляхом консолідації племен.

 

У різних регіонах Русі, в межах яких племена спілкувалися без

кліматично-ландшафтних перепон, поступово формувалися три базові

народності, які сьогодні називаються протоукраїнською, протобілоруською

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ