UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнська академічна соціологія кінця ХІХ – початку ХХ ст. (реферат)
Автор
РозділСоціологія, соціальна робота
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3700
Скачало355
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Українська академічна соціологія кінця ХІХ – початку ХХ ст.

 

1. Початки українського позитивізму.

 

2. Соціологічні пошуки “громадівців”, науковий доробок “Женевського”

гуртка.

 

3. Фігура М.Драгоманова у вітчизняній соціології.

 

4. Соціологічні пошуки І.Франка, М.Туган-Барановського,

Б.Кістяківського, М.С.Грушевського.

 

1. До ранніх вітчизняних власне соціологічних штудій сучасні дослідники

відносять роботи численних українських науковців-гуманітаріїв і

правознавців 60-70 років ХІХ ст. Така їх ідентифікація пояснюється тим,

що, по-перше, це цілком правомірно з позицій історичного періоду і,

по-друге, у своїх працях широке коло цих дослідників зосереджувалося

саме на розгляді суспільства, висуваючи ідеї щодо його закономірностей і

структури. Це якісно відрізняє їх від попередників, які до такого

предмету переходили через історіо-, та етнографічні пошуки.

 

Поява і поширення перших вітчизняних соціологічних робіт в Україні

обумовлена впливом молодої європейської соціології, у якій тоді

домінував напрямок позитивізму (марксистська соціальна теорія лише

починала віднаходити своїх прихильників).

 

Зрозуміло, що ці загальноєвропейські (і світові) тенденції вплинули на

широке коло українських науковців, які прагнули асимілювати, а також

популяризувати їх на українських (і російсько-імперських) теренах. Це

цілком типово для тогочасної соціології, бо вона для більшості країн

була наукою новітньою – спочатку її тлумаченням опікувалися

науковці-історики, етнографи-філософи, економісти, психологи.

 

Розглянемо доробок ранніх вітчизняних соціологів докладніше.

 

До українських позитивістів того часу безперечно слід віднести видатного

вченого-соціолога, історика і педагога Олександра (Олександера)

Івановича Строніна (1826 – 1889 рр.), який, подібно до більшості

представників цього напрямку, прагнув емпірично дослідити і теоретично

сформулювати загальні соціологічні закони. У своїх працях (“История и

народ” – 1869 р., “История общественности” - 1886 р., інші) він загалом

демонстрував натуралістичний підхід до суспільних явищ, який виражався

наразі у механіцизмі - зазначимо, що це досить типово для представників

раннього позитивізму. Механістичне уявлення про суспільну будову

виразилося у О.Строніна зокрема у тому, що він наполягав, що оптимальною

будовою будь-якої суспільної системи (держави, сім’ї, громади тощо) є

пірамідальна. У верхівці піраміди має перебувати активна меншість

(„аристократія”), внизу – більшість („демократія”), посередині – шар

честолюбців („тимократія”). При цьому вчений висловлював думку, що

соціологічні закони у будь-якій соціальній організації подібні.

 

Крім цього, соціолог аналізував питання „соціальних патологій”,

прогресу, суспільного руху взагалі, оперуючи термінами, властивими

більше для фізики, механіки, геометрії – “центр ваги”, “трикутник”,

“рівновага і стійкість”, “коливання”, “падіння”.

 

Зазначимо також, що О.І. Стронін певний час перебував під арештом за

“распространение малороссийской пропаганды” (патріотична

громадсько-політична діяльність у полтавській філії організації

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ