UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКрасномовство слов\'ян (реферат)
Автор
РозділРиторика, ораторське мистецтво, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3186
Скачало360
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

пам'ять і виголошування.

 

Метод риторики автор вбачав у тому, щоб навчити, як у промові за

допомогою оволодіння мистецтвом слова дати відповіді на важливі

запитання й переконати, що ці відповіді є правильними. Джерелами

красномовства він вважав природу, талант, освіту, тренування,

наслідування. Учений обстоював принцип античної класичної естетики про

відповідність словесного вираження ідейно-емоційному змісту. У своєму

курсі риторики він писав про чесноти ритора, який повинен вміло

розпочинати виклад, бути поважним у повчанні, дотепним у розважанні,

сильним і багатослівним у зворушенні, і, нарешті, підбирати стиль не на

свій розсуд, а згідно з вимогами справи і часу.

 

x

 

ђ

 

:риторичної науки, Ф. Прокопович розробляє вчення про три стилі: високий

квітчастий і низький.

 

Завдання і мета високого стилю — хвилювати аудиторію, для чого слід

підбирати емоційні, величні способи викладу: часті метафори, піднесені

фігури.

 

Квітчастий стиль має приносити насолоду, для чого вживаються гарні

способи вислову: часті тропи, помірковані сентенції, дотепні вислови.

 

Низький стиль «служить для повчання і вживається у розповідях, якими ми

повчаємо інших. Він виключає сильні емоції, рідко вживає фігури, тропи,

буденні справи. Повчання вимагає низького стилю, розвеселення —

середнього, а зворушення — високого».

 

Феофан Прокопович — автор славнозвісного «Букваря», за яким вчилися

українці, росіяни, білоруси, молдавани, грузини, серби, болгари, греки

та інші. Він закликав учених академії до формування самостійного

мислення, мріяв про генерацію українських «знавців, а не крамарів науки»

2. Учений володів багатьма мовами, писав українською, латинською,

російською, старослов'янською, німецькою, англійською, французькою,

шведською, польською мовами. Така полілінгвістична культура і сьогодні

вражає.

 

Останніми передсмертними словами просвітителя були такі: «О, голово,

голово, розуму впившись, куди ся прихилиш?»

 

Великий російський вчений М. Ломоносов як студент Києво-Могилянської

академії був знайомий з риторичними працями її професорів. Знав він і

«Риторику» Ф. Прокоповича, про що свідчать виправлення у ній та інші

матеріали.

 

Михайло Ломоносов (1711-1765). Великий російський учений-енциклопедист,

родоначальник матеріалістичної філософії в Росії, поет. Заклав основи

сучасної російської літературної мови, став теоретиком красномовства як

автор «Краткого руководства к красноречию», «Краткого пособия к риторике

в честь любителей словесности», «Российской грамматики».

 

М. Ломоносов писав: «Красномовство є мистецтво про всяку дану матерію

красно говорити, тим самим прихиляючи інших до своєї про це думки»3.

 

Учений так класифікував структуру публічної промови: вступ, тлумачення,

твердження, заключения. Для успішного впливу на слухачів він

рекомендував добре знати людину, стан оратора, стан слухачів — вік,

стать, виховання, звички, рівень освіти; силу красномовства. Оратор

повинен володіти своїми пристрастями, вміти збуджувати й гасити свої

почуття, тоді слухачі будуть знати, що ця людина чесна, совісна, їй не є

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ