UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПромова державного обвинувача (реферат)
Автор
РозділРиторика, ораторське мистецтво, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7845
Скачало399
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

умовили його і мають значення для вирішення справи. Дуже важливо

звернути увагу на ті риси характеру, які висвітлюють внутрішній світ,

вказати на вади і хиби характеру, які призвели до злочину. Не варто

«копатися» в біографії підсудного, тим більше не збирати фактів, які

компрометують його чи не мають відношення до справи, що розглядається у

суді. Від прокурора вимагається стриманість у виразах. «Сила

обвинувачення — в доводах, а не в епітетах, — писав А. Коні. — Зовсім

недопустимі вирази грубі, принижуючі. Вони не підсилюють, а лише

послаблюють обвинувачення».

 

Звинувачуючи підсудного у злочині, прокурор повинен виступати, як писав

А. Коні, «зі спокійним достоїнством сумного обов'язку», його промова,

особливо в частині характеристики підсудного, повинна бути пройнята

«печаллю тверезої думки зрілої»

 

Обгрунтування пропозицій про міру покарання, цивільний позов

 

Кримінальне покарання може досягти своєї мети, привести до бажаних

результатів лише тоді, коли воно справедливе, розумне,

індивідуалізоване, максимально сприяє виправленню засудженого.

 

Як надмірно м'яке, так і надмірно суворе покарання шкідливі. Занадто

м'яке покарання породжує почуття безвідповідальності, ускладнює

перевиховання, заохочує нестійких осіб до здійснення нових злочинів.

Надмірно суворе покарання викликає у засудженого внутрішній протест,

почуття несправедливості, стан відчаю і приреченості.

 

Все це повинен враховувати державний обвинувач, коли висловлює свої

міркування з приводу міри покарання, яку він пропонує застосувати до

підсудного.

 

Але чи потрібно вказувати на точну міру покарання? По-різному

відповідають на це запитання студенти-правники: обов'язково треба

вказувати точну міру покарання; не обов'язково вказувати її; якщо

прокурор не впевнений, можна не вказувати; передати це на розгляд суду;

 

вказувати лише максимальну або мінімальну міру покарання. Найбільше

прихильників має перша точка зору — прокурор обов'язково вказує на точну

міру покарання. Коли студенти обґрунтовують свою точку зору, найчастіше

звучать такі мотиви:

 

• хіба то промова прокурора, в якій не вказано конкретну і точну міру

покарання?

 

• це незавершена промова, бо всі вже звикли і чекають, скільки попросить

прокурор;

 

• якщо прокурор не вказує точного розміру, то як він може опротестувати

вирок за м'якістю або суворістю вироку?

 

Студенти, які проти того, аби прокурор вказував на точну міру, говорять,

що достатньо сказати лише про вид покарання, а суд сам визначить міру.

 

Вказівка на вид і розмір обов'язкові, коли прокурор просить максимальну

або мінімальну міру покарання. Особливо, коли державний обвинувач

просить застосувати ст. 44 КК України — призначення більш м'якого

покарання, ніж передбачено законом, або ст. 45 КК — умовне засудження.

 

Мають рацію й ті, хто передає питання про визначення міри покарання на

розгляд суду. Всі чотири варіанти зустрічаються в промовах наших відомих

прокурорів. Вони опубліковані в збірниках судових промов.

 

Категорично не варто погоджуватися з тими, хто говорить, що прокурор

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] 12 [13] [14] [15] [16] [17] [18]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ