UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПромова державного обвинувача (реферат)
Автор
РозділРиторика, ораторське мистецтво, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7873
Скачало403
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

як такі, що не відповідають

дійсності. Прокурор у кожному випадку повинен обгрунтувати, чому він

довіряє одним доказам і не довіряє іншим, вважає їх такими, що не мають

значення для справи.

 

Аналізуючи докази, головну рагу державний обвинувач повинен зосередити

на встановленні достовірності доказів, на з'ясуванні їх доказової

цінності. Необхідно переконатись самому і переконати інших, що не було

допущено порушень процесуального закону при отриманні доказів. Докази та

їхні джерела, отримані з порушенням норм законодавства, завжди

викликають сумнів у їхній достовірності і недопустимі для використання у

судовій промові.

 

Показання свідків — найпоширеніше джерело доказів, без них практично

немає жодної кримінальної справи. Аналізуючи показання свідків, слід

мати на увазі, що не можуть бути доказами повідомлені свідком дані,

джерело яких невідоме. Якщо показання свідка базується на повідомленнях

інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані (ст. 68 КПК

України). Йдеться про похідні докази (свідчення за чутками).

 

Аналізуючи показання свідків, прокурору варто враховувати обставини, що

дають підстави думати про помилкове уявлення або добросовісну помилку

щодо фактів, про які свідок дає пояснення. Свідчення особи, яка не є

очевидцем інкримінованого обвинуваченому злочину, можуть бути покладені

в основу обвинувачення тільки після перевірки ґрунтовності джерел

одержаних відомостей.

 

Обвинувачення не може базуватися на припущеннях свідків, їх неконкретних

і суперечливих показаннях. Показання свідків не можуть бути відкинуті

лише на тій підставі, що ці свідки перебувають у родинних відносинах з

підсудним. Обвинувальна промова не може грунтуватися лише на показаннях

свідків, зацікавлених у результатах справи. Особливо критично слід

ставитися до показань свідків, які перебувають у ворожих стосунках з

підсудним або в його підлеглості, малолітніх і неповнолітніх свідків,

враховуючи можливість їхнього помилкового уявлення про повідомлені

факти.

 

Одним із важливих джерел доказів і одночасно засобом захисту від

висунутого звинувачення є показання підсудного. Різновидом показань

підсудного є повне або часткове визнання чи заперечення ним своєї вини в

інкримінованому злочині, самообмова, обмова, алібі.

 

Самообмовою є такі показання підсудного, коли він зізнається у вчиненні

злочину, якого в дійсності не вчинював; у більш тяжкому злочині, ніж

вчинив у дійсності або ж бере на себе всю вину за вчинений злочин, хоч у

дійсності цей злочин є груповим, чи перебільшує свою роль у вчиненні

злочину порівняно з тою, якою вона є насправді.

 

Говорячи про самоообмову, прокурор має враховувати, що мотивами її

можуть бути несприятливі для підсудного обставини, стан пригніченості,

втрата віри в справедливість і об'єктивність слідчого і суду, бажання

виручити інших осіб, бути покараним за менш тяжкий злочин порівняно з

вчиненим, сховатись на деякий час від слідства і суду в місцях

позбавлення волі, поради «досвідчених» людей, у тому числі

співкамерників, погроза і підкуп з боку дійсних злочинців і

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] 8 [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ