UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПромова прокурора Української РСР Р. Руденка у справі головних німецьких військових злочинців на Нюрнберзькому процесі (реферат)
Автор
РозділРиторика, ораторське мистецтво, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось9956
Скачало315
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

кого вони бажали виправдати.

 

Друга група засобів захисту — це докази і міркування юридичного порядку.

 

ДЕЯКІ ПРАВОВІ ПИТАННЯ ПРОЦЕСУ

 

Обвинувачення у даному процесі спирається на величезний і безсумнівний

фактичний матеріал, міцно стоїть на позиціях права і законності. Тому

вже в перших вступних промовах обвинувачів було приділено багато уваги

кримінально-правовому обгрунтуванню відповідальності підсудних.

 

Захист у своїх виступах перед трибуналом знову поставив рад правових

питань:

 

а) про значення принципу «Немає злочину без вказівки на те в законі»;

 

б) про значення наказу;

 

в) про відповідальність держави і окремих осіб;

 

г) про поняття змови та ін.

 

У зв'язку з цим вважаю за необхідне знову повернутися до деяких правових

питань у відповіді на спроби захисту заплутати прості і зрозумілі

положення та перетворити юридичну аргументацію у димову завісу,

покликану закрити від суду криваву минувшину фашистських злочинів.

 

Принцип «nullum crimen Sine lege»

 

Захист намагався спростувати обвинувачення, доказуючи, що в момент

здійснення підсудними інкримінованих їм злодіянь, останні не були

передбачені діючими законами, а тому підсудні не можуть нести за них

кримінальну відповідальність.

 

Я міг би просто віднести всі посилання на принцип «nullum crimen Sine

lege», оскільки Статут Міжнародного Військового Трибуналу, який є

незаперечним законом і який підлягає обов'язковому виконанню,

установлює, що цей Трибунал «має право судити і карати осіб, які, діючи

в інтересах європейських країн, усі індивідуально або як члени

організацій», здійснили будь-який із злочинів, перерахованих ст. 6

Статуту.

 

Отже, юридичне для винесення вироку і застосування покарання не

вимагається, щоб здійснені підсудними злочини були передбачені

кримінальними законами на момент їхнього здійснення. Однак не підлягає

сумніву, що дії підсудних є злочинними з точки зору законів, які діяли

на той момент, коли ці злочини мали місце.

 

Норми кримінального права, які містяться у Статуті Міжнародного

Трибуналу, являють собою вираження принципів, які містяться в ряді

міжнародних договорів, перерахованих у моїй вступній промові 8 лютого

1946 року, і в кримінальному законодавстві всіх цивілізованих держав.

Законодавство всіх цивілізованих держав передбачає кримінальну

відповідальність за вбивства, тортури, зґвалтування, здирства і тому

подібне. Та обставина, що ці злочини були організовані підсудними в

переважаючих людську уяву розмірах і в нечуваних за своєю садистською

жорстокістю формах, звичайно, не виключає, а лише стократ посилює

відповідальність злочинця. Якщо б підсудні вчинили злочини на території

і щодо громадян якоїсь однієї країни, то вони б у відповідності з

Декларацією глав урядів СРСР, Великої Британії і США, опублікованій 2

листопада 1943 року, в повній відповідності із загальноприйнятими

засадами кримінального і кримінально-процесуального права були б судимі

в цій країні і за її законами.

 

Ця Декларація велить, що «німецькі офіцери й солдати і члени нацистської

партії, які були відповідальними за вищенаведені здирства, вбивства і

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] 4 [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ