UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСпілкування із судовою аудиторією. Словесна наочність (реферат)
Автор
РозділРиторика, ораторське мистецтво, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2285
Скачало304
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

нко)

 

Словесна наочність

 

ТРОПА — слова, звороти, які вживаються у переносному значенні:

порівняння, метафори, епітети, гіперболи тощо.

 

МЕТАФОРА — вид тропа, що побудований на основі вживання слів або виразів

у переносному значенні за подібністю, аналогією тощо і служить одним із

засобів посилення образності й виразності мови. Розрізняються метафори

прості, побудовані на зближенні предметів чи явищ за однією якоюсь

ознакою, і метафори розгорнуті, побудовані на різних асоціаціях між

предметами і явищами. Наприклад: "Шовковий шум нив" (М. Коцюбинський);

"Напитись голосу твого" (Я. Костенко),

 

Посіяли гайдамаки

 

в Україні жито,

 

та не вони його жали.

 

Що мусим робити?

 

Нема правди, не виросла;

 

кривда повиває... (Т. Шевченко)

 

МЕТОНІМІЯ — заміна одного слова іншим на основі близькості виражених

ними понять, суміжності позначених предметів: "Київ радо зустрічає

гостей" (О. Гончар); "Увесь вітряк відразу вибухнув реготом" (М.

Стельмах).

 

СИНЕКДОХА — заміна одного слова чи виразу іншим на основі якоїсь

кількісної характеристики предмета мовлення: дах над головою (замість

будинок); "Наш люд має в собі багато сили, щоб родити Шевченків,

Фельковичів, Франків" (В. Стефаник).

 

ГІПЕРБОЛА — перебільшення. Стилістична фігура, в якій навмисно

перебільшено певну ознаку з метою надати зображуваному більшої

виразності, загостреності, наприклад: "Так ніхто не кохав. Через тисячу

літ лиш приходить подібне кохання..." (В. Сосюра).

 

ПРИСЛІВ'Я — це виражений структурою речення влучний образний вислів,

який формулює певну життєву закономірність або правило, що є широким

узагальненням багатовікових спостережень народу, його суспільного

досвіду: "Не спитавши броду, не лізь у воду". Прислів'я співвідноситься

з реченням, має синтаксичну завершеність, виступає як окреме судження,

нерідко має ритмічну будову, а його частини можуть римуватися: "За праве

дію стій сміло".

 

ПРИКАЗКА — стійкий фольклорний вираз, який несе у собі емоційно-образну

характеристику якогось явища. Приказка на відміну від прислів'я завжди

виступає у мовленні як частина судження. За своєю структурою вона може

співвідноситися і з реченнями, і з словосполученнями: "Був кінь, та

з’їдився", "Не мала баба клопоту, та купила порося". В основі приказки

може лежати метафора ("убити двох зайців"), порівняння ("як корова

язиком злизала") тощо.

 

ПРИМОВКА — жартівливий, переважно римований вислів, що використовується

в усному і писемному мовленні в різних життєвих ситуаціях. Це усталені

формули вітання, запрошення ("скільки літ, скільки зим"; "чим багаті,

тим і раді"), формули побажань ("здорові будьмо, та себе не гудьмо";

"великий рости та щасливий будь"), каламбурні вислови ("на городі

бузина, а в Києві дядько"; "тринди-ринди коржі з маком").

 

КРИЛАТІ ВИРАЗИ — стійкі звороти мовлення, що мають, як правило, книжне

походження й відрізняються влучністю, образністю, виразністю, лаконізмом

«Чия країна, того й мова»; «Ніхто не суддя у своїй власній справі».

 

АФОРИЗМ — глибока узагальнююча думка, яка має лаконічну, відточену мовну

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ