UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗагальнообов’язкове державне пенсійне страхування. пенсійне забезпечення окремих категорій осіб (реферат)
Автор
РозділТрудове право України, соцзахист, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2159
Скачало339
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Види матеріальної відповідальності працівників. Колективна (бригадна)

матеріальна відповідальність працівників.

 

Диференціацію меж матеріальної відповідальності працівників у трудовому

праві наведено на рис. 14.8.

 

Трудове законодавство залежно від форми вини розрізняє два види

матеріальної відповідальності: обмежену й повну (рис. 14.9).

 

У зв’язку з тим, що в процесі виконання трудових обов’язків працівник,

використовуючи засоби й предмети праці, ризикує заподіяти майну

роботодавця шкоду з необережності, основним видом матеріальної

відповідальності працівників є обмежена матеріальна відповідальність,

яка застосовується, якщо інше не передбачено законодавством (ст. 132

КЗпП).

 

Повна матеріальна відповідальність залежно від характеру трудової

функції, видів робіт, що виконуються працівниками, поділяється на

індивідуальну та колективну (бригадну) матеріальну відповідальність (ст.

135-2 КЗпП).

 

З метою охорони окремих видів майна (дорогоцінних металів, алмазів,

золота, корунду, платини та інших цінностей), а також коли фактичний

розмір шкоди перевищує її номінальний розмір, спеціальними нормативними

актами встановлено підвищену, кратну матеріальну відповідальність

працівників.

 

Кожен з видів матеріальної відповідальності працівників (обмежена,

повна, підвищена, індивідуальна чи колективна) застосовується у

випадках, визначених законодавством України про працю.

 

Обмежена матеріальна відповідальність у трудових відносинах

застосовується як загальне правило.

 

Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток

допускається лише у випадках, визначених законодавством (ст. 132 КЗпП).

Цей вид матеріальної відповідальності полягає в обов'язку працівника, з

вини якого при виконанні трудових обов'язків було заподіяно шкоду,

покрити (відшкодувати) її роботодавцеві у встановлених законом межах — у

розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного

заробітку.

 

При обмеженій матеріальній відповідальності заподіяна шкода, що

перевищує встановлену законом межу, не може бути покладена на

працівника. Матеріальна відповідальність понад середній місячний

заробіток працівника допускається лише у випадках, зазначених у

законодавстві (ч. 2 ст. 132 КЗпП).

 

Випадки обмеженої матеріальної відповідальності працівників визначені у

ст. 133 КЗпП України.

 

Відповідно до п. 1 ст. 133 КЗпП, обмежену матеріальну відповідальність

несуть працівники:

 

• за зіпсуття або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів,

виробів (продукції), у тому числі при їх виготовленні;

 

• за зіпсуття або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних

приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством,

установою, організацією працівникові для користування.

 

Важливо врахувати, що п. 1 ст. 133 КЗпП та п. 5 ст. 134 КЗпП

передбачають матеріальну відповідальність за незабезпечення цілості

одних і тих самих видів майна. Відмінність полягає лише у формі вини.

 

Так, п. 1 ст. 133 КЗпП передбачає матеріальну відповідальність

працівників через недбалість, а п. 5 ст. 134 КЗпП — у разі умисного

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ