UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЄдність та диференціація в правовому регулюванні праці (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось848
Скачало84
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Єдність та диференціація в правовому регулюванні праці

 

Однією з особливостей трудового права є застосування принципу єдності й

диференціації в правовому регулюванні праці. Відповідно норми трудового

права поділяються на дві групи:

 

1) загальні норми, які поширюються на всіх працівників;

 

2) спеціальні норми, які поширюються на окремі категорії працівників

(неповнолітніх; жінок; інвалідів; працівників, зайнятих на роботах зі

шкідливими і небезпечними умовами праці; осіб, котрі працюють у районах

з особливими природними географічними та геологічними умовами тощо).

 

У співвідношенні загальних і спеціальних норм виражається єдність і

диференціація трудового права. Принцип єдності виявляється в загальних

нормах, а диференціація - в спеціальних. Загальні норми обов'язкові для

всіх власників або уповноважених ними органів, їх може бути змінено

тільки в бік поліпшення становища працівників порівняно з чинним

законодавством. Спеціальні норми конкретизують загальні, доповнюють їх,

а в деяких випадках встановлюють вилучення із загальних норм. З

розширенням договірчих засад у регулюванні трудових відносин зростає

число спеціальних норм у соціально-партнерських актах - угодах на всіх

рівнях і колективному договорі, а також у локальних нормативно-правових

актах.

 

Диференціація правового регулювання праці за категоріями працівників

проводиться різними правовими способами: шляхом включення в загальні

законодавчі акти про працю спеціальних положень стосовно тільки певної

групи працівників (наприклад, в КЗпП України є окремі глави "Праця

жінок", "Праця молоді"), прийняття особливих нормативно-правових актів,

що розповсюджуються тільки на ту або іншу категорію працівників

(наприклад, постанова Кабінету Міністрів України від 11 серпня 1995 р.

№648 "Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах";

Рекомендації про порядок надання працівникам з ненормованим робочим днем

щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджені

наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 жовтня

1997 р. №7 та ін.).

 

В окремих випадках - шляхом виключення можливості застосування деяких

загальних норм законодавства про працю до певних категорій працівників

(наприклад, на державних службовців не поширюється норма про заборону

звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним

органу з мотивів досягнення пенсійного віку (ст. 11 Закону України "Про

основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян

похилого віку в Україні"), оскільки ст. 23 Закону України "Про державну

службу" встановлений граничний вік перебування на державній службі - 60

років для чоловіків і 55 років для жінок (ці обмеження не поширюються на

осіб, які обрані на виборні посади відповідно до Закону України "Про

місцеве самоврядування в Україні")). Тобто мова йде не тільки про

"позитивну" диференціацію (встановлення пільг, переваг, додаткових

гарантій тощо), а й про "негативну" (встановлення деяких обмежень,

вилучень з чинного законодавства про працю відносно окремих категорій

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ