UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВіктимологічний аспект конкретного злочину (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2965
Скачало186
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Віктимологічний аспект конкретного злочину

 

Віктимологія: загальне поняття й історія розвитку.

 

Основні поняття віктимології (жертва, потерпілий, віктимність,

віктимізація).

 

Віктимна поведінка і її види. Класифікація потерпілих відзлочинів.

 

Віктимологія: загальне поняття й історія розвитку

 

З метою об'єктивного дослідження механізму конкретного злочину необхідно

вивчати не тільки злочинця, а й жертву злочину. Це зумовлюється тим, що

приводом до злочинного посягання і умовою, що полегшує його вчинення,

іноді може бути й поведінка потерпілого. Таку поведінку у кримінології

називають віктимною, а розділ кримінології, що вивчає пов'язані з цим

проблеми, — віктимологією.

 

Буквально слово "віктимологія" означає "вчення про жертву" (від лат.

Vісііта — жертва і грецьк. Іо§о& — вчення). Предметом віктимології, а

точніше кримінальної віктимології, на відміну від інших її напрямків, є

жертви злочинів, відносини, що пов'язують злочинця і жертву, а також

ситуації, що передують злочину.

 

Віктимологія вивчає жертву щодо її морально-психологіч-них і соціальних

характеристик, що впливають на її уразливість, і ситуації, що передують

злочину, а також ситуації безпосереднього вчинення злочину. Це дає змогу

отримати відповіді на запитання, як у цих ситуаціях, у взаємодії з

поведінкою злочинця криміногенно-провокуюче виявляється поведінка

жертви.

 

Першу спробу системних досліджень проблеми потерпілого від злочину

здійснив у 1948 р. німецький вчений Г. Гетіг. Він написав книгу

"Злочинець і його жертва", де звернув увагу на потерпілого як фактор

виникнення злочину, а також висунув ідею про розуміння під злочинністю

відносин між особами, що завдають шкоду, і потерпілими.

 

Г. Гетіг вважав віктимологію галуззю кримінології. Протилежної точки

зору дотримувався румунський вчений Б. Мен-дельсон, який вважав

віктимологію окремою наукою. На його думку, об'єктом віктимології

повинна бути не тільки жертва злочину, а й потерпілий від нещасного

випадку, стихійного лиха тощо. Отже, можна вважати, що у віктимології

існують два напрями: у широкому розумінні віктимологія є окремою

дисципліною, що вивчає всі види жертв; у вузькому розумінні кримінальна

віктимологія — це наука, що вивчає тільки жертв злочинів.

 

Більшість зарубіжних вчених (Г. Гетіг, Б. Мендельсон та ін.) вважають

віктимологію галуззю кримінології і термін "віктимологія" використовують

для характеристики саме цього кримінального аспекту, тобто вивчення

тільки жертв злочинів. Такого самого погляду на віктимологію і

термінологію дотримується російський кримінолог Д. Рівман. Японський

вчений Міядзава, поєднавши концепції різних вчених, розрізняє

віктимність особистісну, що залежить від віку, статі, роду діяльності,

соціального статусу тощо, і спеціальну, що залежить від нестійкості щодо

-психіки і психології відставання у розвитку інтелекту, алкогольної

інтоксикації, безвілля, емоційної нестійкості тощо. На думку Міядзяви,

при накладанні цих двох різновидів ступінь віктимності особи

підвищується.

 

Поглиблено до розробки проблем віктимології вчені-кримі-нологи

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ