UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВиди дієздатності та їх зміст (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось14483
Скачало218
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Види дієздатності та їх зміст

 

Види дієздатність прийнято саме виділяти у залежності від усереднених

здатностей людини: характерних для певного віку чи хворобливого стану.

Формальною підставою для цього є положення ч.1 ст. 30 ЦКУ про здатність

усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними.

 

Якщо концептуально новітнє цивільне законодавство виходить з рівності

для всіх фізичних осіб цивільної правоздатності, то дещо інший підхід

стосовно цивільної дієздатності. Остання навіть природно не може бути

для всіх однаковою. Життєвий досвід і вміння орієнтуватися у різних

життєвих ситуаціях набувається з часом через виховання, навчання, власні

проби і помилки. До того психічне здоров’я внаслідок захворювань чи

примарності ілюзорності буття через приймання алкогольних напоїв чи

наркотичних речовин часто перешкоджає фізичній особі адекватно оцінювати

обстановку, розумно мислити, розуміти наслідки учиненого для себе і

своїх близьких. Особливо це стосується можливості усвідомлення своїх

юридично значимих правочинів.

 

Внаслідок цього законом встановлені певні усереднені критерії для

моделювання можливих для самостійного набуття цивільних прав і

обов’язків. В тих випажках коли особа самостійно не здатна набувати

права та здійснювати юридичні обов’язки використовують конструкцію

„заповнення дієздатності” через її доповнення дієздатністю осіб, що

мають повну дієздатність.

 

В цивільному праві устоялись такі види дієздатності:

 

часткова – для дітей віком до 14 років (малолітніх) ст. 31 ЦКУ);

 

неповна – з 14 до 18 років (неповнолітніх) ст. 32 ЦКУ;

 

повна – ст.34 ЦКУ;

 

обмежена – ст. 36 ЦКУ;

 

визнання громадянина недієздатним – ст. 39 ЦКУ.

 

Розглянемо їх більш детально. Загалом здебільше особливість і зміст

видів цивільної дієздатності прийнято розкривати у тому порядку, у якому

вони встановлені позитивним законодавством. Він відображає стадії росту

інтелектуального потенціалу людини і форми деградації людської

свідомості, самооцінки, на кінець здатності усвідомлювати значення своїх

дій і керувати ними.

 

Часткова, чи як відстоюють свою позицію представники київської школи

цивільного мінімальна дієздатність встановлена для осіб віком до 14

років. Вони мають влучну назву – малолітні. Тому було б правильним

іменувати її як дієздатність малолітніх. Проте виходячи із потреби

єдності категоріального апарату науки цивільного права слід

притримуватись перевірених практикою і загальноприйнятих понять. Для

харківської цивілістичної школи така дієздатність традиційно вважається

частковою.

 

Часткова дієздатність розкривається через вказівку тих цивільних прав і

обов’язків неповнолітніх (зміст цивільної дієздатності), які вони можуть

набувати самостійно. До них відноситься:

 

1. Самостійно учиняти дрібні побутові правочини. Відповідно до п.1 ч.1

ст. 31 ЦКУ правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє

побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи

соціальному розвиткові та стосується предмета, який має невисоку

вартість. Отже ознаками такої угоди є:

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ