UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДокази і доказування у кримінальному процесі (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3990
Скачало155
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Докази і доказування у кримінальному процесі

 

Поняття, ознаки і класифікація доказів.

 

Джерела доказів.

 

Поняття, мета і значення доказування.

 

Структура процесу доказування.

 

Предмет, межі та суб'єкти доказування.

 

Особливості процесу доказування в окремих стадіях кримінального процесу.

 

1. ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ І КЛАСИФІКАЦІЯ ДОКАЗІВ*

 

Поняття доказу в кримінальному процесі є легальним (визначеним у

законі).

 

Згідно із ч. 1 ст. 65 КПК доказами в кримінальній справі є різні

фактичні дані", на підставі яких у визначеному законом порядку орган

дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно

небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші

обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

 

За даними В. П. Гмирка, кримінально-процесуальний закон жодної із держав

Євросоюзу не містить легального визначення доказів1.

 

Із процесуальними доказами не слід плутати:

 

інформацію, що циркулює у кримінальному процесі;

 

аргументи сторін і думки осіб, які ведуть судочинство;

 

судження про ймовірність певного розвитку подій або взаємозв'язку явищ;

 

логічні докази.

 

Іншими словами, не можна розглядати як докази (в процесуальному сенсі)

позиції сторін і суддів, а також висновки, зроблені ними

 

На зміст цієї лекції істотно вплинула позиція В. П. Гмирка, викладена

ним У конспекті проблемної лекції (див.: Гмирко В.

Кримінально-процесуальні докази: поняття, структура, характеристики,

класифікація. — Дніпропетровськ, 2002), а також сприйнята автором під

час особистого спілкування з ним.

 

Таке саме визначення доказів закріплено у господарському процесуальному

законі (ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України) та

новому ЦПК (ч. 1 ст. 57).

 

на підставі доказів та "попереднього" знання, яке випливає із раніше

набутого життєвого і професійного досвіду.

 

Це треба особливо мати на увазі, оскільки радянська теорія доказів

визначає їх у панівній версії як "фактичні дані", що містяться в

установленому законом джерелі1.

 

Термін "фактичні дані" іноді замінюють словами "відомості про факти",

"відомості".

 

Отже, докази стають об'єктом свідомості, оскільки: відомостей, даних,

інформації не існує поза суб'єктом, що їх сприймає, та суб'єктом, який

їх транслює.

 

Зміст інформації, що циркулює в ході кримінального судочинства, залежить

від позиції учасника процесу, який отримує її.

 

У радянській доктрині існувала (що і до цього часу має прихильників)

думка, нібито відомості не утворюються людьми у власних інтересах

(цілях), а "містяться" у встановленому законом джерелі.

 

Щоб підкреслити логічну некоректність наведеного вище визначення

доказів, С. А. Пашин пропонує звернутися до речових доказів. Певна річ,

"мертва матерія" ніякими "відомостями" не володіє. Це твердження можна

пояснити за аналогією із тестами Роршаха2. Людям роздають картки, на

яких зображено кольорові плями випадкової конфігурації (це не малюнок) і

які не мають ніякого інформаційного навантаження. Розглядаючи ці картки,

люди повідомляють психологу про те, що на них зображено (тобто те, що

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ