.

Економічна культура юриста (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
94 1156
Скачать документ

Економічна культура юриста

Ефективність професійної діяльності юриста закономірно пов’язана з його
економічною культурою. Відомо, що економіка – це певна система
цінностей, яку здобули держава та її народ. Економіка залежить від
політики, її стабільність визначає державна політика.

Інтеграція України у світове господарство вимагає економічних реформ,
які повинні мати правове забезпечення. За роки незалежності прийнято
значну кількість законодавчих актів, які регулюють підприємницьку й
комерційну діяльність, визначають правовий статус підприємств та
господарських товариств, правові форми майна державних підприємств тощо.

Зрозуміло, виконувати службові обов’язки у такій непростій економічній
ситуації юристові досить складно. Звідси постає потреба передусім
глибокого вивчення нормативних документів. Службове становище зобов’язує
юриста також по-новому пропагувати основні вимоги державно-економічних
законів, правильно застосувати їх у практичній діяльності, запобігати
правопорушенням у сфері економіки, не допускати зловживань службовими
особами та ін. Крім цього, особливі вимоги ставляться до юриста щодо
економічної діяльності. Тобто йдеться про своєрідну економічну культуру
службової діяльності як важливу складову професійної культури загалом,
незалежно від спеціалізації правника.

У наукових джерелах є спроби визначити економічну культуру. Під нею
часто розуміють активну громадську діяльність, спрямовану на
використання у практиці економічних знань, переконань, навичок. Проте,
як відомо, зміст економічної культури юриста багатогранніший, оскільки
включає відповідальність, професіоналізм. Тому доцільно говорити про
вироблення певної моделі економічної культури юриста у сучасних
економічних перетвореннях.

Виходячи з цього, розглянемо економічну культуру як рівень знань
економічної теорії та володіння необхідними навиками економічної
обгрунтованості професійних дій з метою утвердження економічної
незалежності України.

Економічна культура юриста передусім передбачає ґрунтовне знання чинного
законодавства у галузі економіки для ефективного здійснення
економіко-правового регулювання.

З цим пов’язане уміння орієнтуватися в потоці економічної інформації,
розуміти причини виникнення певного дисбалансу в економіці, знати
принципи перехідних економічних форм, економічної політики держави,
визначати економічні та культурні права громадян тощо. Економіка, як
відомо, може перебувати в тіньовому секторі, що є однією з причин
циклічного коливання виробництва. Тому на кожне таке «коливання», як
правило, з’являються нові нормативно-правові акти. Тільки високий рівень
економічної культури дасть змогу усвідомити вимушений (хоча й
невиправданий) і, головне, тимчасовий характер таких правових норм. У
процесі реалізації важливо не знищити справді підприємницьку, комерційну
діяльність громадян, не принизити їхньої гідності.

Економічна культура юриста передбачає глибоке знання природних
економічних (природно-економічних) законів, які повинні стати моделлю
економічних актів, що приймаються державою.

Разом з тим економічна культура юриста є певним відображенням
економічної культури суспільства її стану. Недотримання
природно-економічних законів призводить до не-передбачуваних наслідків,
катастроф, катаклізмів. Аналогічні мікроекономічні явища часто стають
причиною правових явищ, де в основному реалізується службовий обов’язок
юриста. Так чи інакше стихійний або активний економічний розвиток
суспільства включений у правовий простір.

Економіко-правове регулювання суспільних відносин містить фактори
правового впливу на виробничий процес. Зрозуміло, що основним тут є
сучасне законодавство, яким керуються юристи державних, фінансових,
контролюючих органів, відповідних адміністрацій, інспекцій та ін. Однак
навіть значне посилення регулятивних функцій цих та інших державних
юридичних органів у галузі економіки не дає відчутного ефекту.
Економіко-правове регулювання починається з розуміння юристом
економічного життя громадян, їхнього становища, врахування економічних
інтересів людей і підприємств, оскільки суперечливість економічної
ситуації часто призводить до правопорушень.

Одним із складових елементів економічної культури юриста є організація
економіко-правового виховання населення. Адже в політиці, як і в
економіці, необхідний плюралізм думок, можливість діалогу, тому
закономірно зростає попит на юридичні консультації у галузі економіки,
що свідчить про необхідність впровадження юридично-економічного
маркетингу.

Важливою ознакою правової культури юриста є економічна обґрунтованість
його професійних дій. Йдеться про особистий професіоналізм, використання
економічних знань у правовій практиці. Вимогою часу є поява менеджера в
юриспруденції, оскільки юрист здійснює управління в економі-ко-правових
питаннях. Менеджерська діяльність правника немислима без уміння
здійснювати своєрідний економічний розрахунок професійної стратегії.
Звичайно, юридичне ме-неджерство відбувається на основі умілого
планування всього правового процесу, створення умов для рентабельності
юридичної і загалом творчої діяльності, вияву власної економічної
ініціативи.

Не менш важливою в економічній оцінці юридичної діяльності є належна
наукова економічна свідомість правника. Вона грунтується на його
духовних та моральних якостях. Висока економічна культура юриста
запобігає споживацькому ставленню до суспільства, природи, громадянина.
Здійснюючи ефективні економічні зв’язки з різноманітними відомствами,
організаірями та безпосередньо з громадянами, юрист сприяє зміцненню
національної безпеки держави.

Основними принципами економічної культури правника можна вважати такі:
цивілізованість, мобілізованість, компенса-ційність, контрольованість,
знання тіньового ринку, логічні економічні переконання, раціональність,
діловитість.

Цивілізованість економічної культури юриста означає, що правові рішення
в галузі економіки приймаються на фаховому рівні. Економічна культура
суб’єктів права вимагає ґрунтовного знання новітніх економічних
технологій. Сучасний розвиток України саме через відсутність належного
рівня цивілізованості економіки зазнає гальмівних процесів. Проте
економічна культура українського юриста пов’язана з такими рисами, як
висока працездатність, витривалість, терплячість. Національний фактор є
ефективним резервом виходу України з кризової ситуації, духовним
джерелом створення цивілізованого ринку.

На внутрішні резерви спрямований і принцип мобілізова-ності, покликаний
згуртовувати судові та правоохоронні органи з метою економічного
піднесення України. Тим самим виробляються фундаментальні засади для
формування української моделі економічної культури юриста.

Принцип компенсаційності економічної культури юристи виявляє своєрідне
співвідношення між зростанням можливостей і станом економічної культури
суспільства. Ведучи боротьбу з корисливою злочинністю, юрист може
потрапити під вплив певних економічних структур чи окремих соціальних
груп. Запобігти цьому допомагає свідома моральна відповідальність і
професіоналізм правників.

Принцип контрольованості відображає державний характер економічної
культури юриста. Йдеться про суворий контроль державних органів з метою
недопущення будь-яких порушень у справі реформування економічних
відносин. Принцип контрольованості грунтується на пріоритеті закону у
підприємницькій чи комерційній діяльності, здійсненні економічних реформ
в інтересах суспільства й держави, правовому захисті суб’єктів
господарювання.

Економічна культура юриста передбачає знання специфіки тіньового ринку.
У правника є чимало можливостей отримати належну інформацію про те, що
відбувається в так званій «тіні», де небаченими темпами збагачуються
окремі ділки. Тіньовий ринок, пов’язаний з незаконними операціями в
економіці, стримує ринковий механізм, що призводить до негативних
тенденцій в економіці та перспективах розвитку України.

Ознаками економічної культури юриста є логіка економічних переконань,
логіка здорового глузду. Сьогоднішня суспільна ситуація свідчить про
численні приклади незаконного розв’язання економічних проблем (рекет,
кілери тощо). Становлення правової держави має грунтуватися на
цивілізованих методах економічного зростання. При цьому важливого
значення набуває філософське й логічне осмислення юристом державотворчих
процесів, оволодіння методами економічного переконання.

Тому набуває актуальності принцип раї/іональності, доцільності,
економності, адже справжня економіка – це, насамперед, раціональність.
Для юриста це означає раціональну дію у виконанні службових обов’язків,
застосування пра-возахисних заходів впливу на економічні відносини.
Непрофесійне виконання приписів закону може призвести до руйнації
економічного стану.

Діловитість як принцип економічної культури юриста відображає реальну
дію, спрямовану на піднесення суспільного розвитку. Передусім це
залежить від самого юриста, рівня його духовності, моральності
(непідкупності), професійної етики.

Відсутність діловитості знецінює професійну діяльність юриста і не лише
у галузі економіки.

Зміст економічної культури правника охоплює широке коло питань,
проникаючи у сутність правових явищ, розкриваючи закономірності їхнього
розвитку. Серед них пошук ефективних правових регуляторів в економіці,
пов’язаних з дотриманням фінансової дисципліни службовими особами й
громадянами, попередження фінансово-господарських зловживань у державі.

Пошук ефективних правових регуляторів в економіці зобов’язує юриста
творчо ставитися до назрілих господарських проблем на різних рівнях
управління. Адже ефективна економічна політика держави втілюється у
життя через економічне законодавство. Правові норми, що регулюють
економічні відносини, містяться як в загальних, так і у спеціальних
нормативних актах, присвячених регулюванню тільки економічних відносин.
У них знаходить відображення політика. скерована на використання
економічного потенціалу в інтересах розбудови суверенної України. Силами
юристів можна значно звузити правове безмежжя у державі шляхом внесення
пропозицій, створення ефективної законодавчої основи для регулювання
економіки. В той же час юрист повинен прагнути, щоб чинного економічного
законодавства дотримувалися всі юридичні та фізичні особи. Особливо це
стосується правових норм, які регулюють відносини у галузі мобілізації,
розподілу і використання централізованих та децентралізованих фондів.

Важливими функціями економічної культури юриста є сприяння дотриманню
податкової дисципліни (ліквідація проблеми неплатежів, пропаганда
фінансово-податкового законодавства, посилення відповідальності
суб’єктів права за невиконання договірних зобов’язань тощо) та
перетворенню тіньової економіки у державну; запобігання негативним
етнонаціональним наслідкам міграційних процесів, встановлення
причиново-наслідкових зв’язків між економічними та правовими явищами,
формування нового економічного мислення.

Службовим обов’язком юриста є впровадження нетрадиційних (але законних)
заходів дотримання податкової дисципліни, встановлення причин
заборгованості перед бюджетом і Пенсійним фондом України. Часто
податкова заборгованість підприємств нічим не обґрунтована (через
приховування доходів від оподаткування), а податкова застава на майно
має фіктивний характер. Тому економічна культура юриста є формою
утвердження національних інтересів.

З діяльністю юристів щодо недопущення фінансово-господарських зловживань
у державі суттєво пов’язане забезпечення максимальної стабільності в
економіці. Насамперед це юридичне обгрунтування доцільності створення
різних економічних структур. Нині почастішали випадки створення
псевдопідприємств або застосування фіктивного чи навмисного банкрутства
з метою «відмивання» та використання коштів не за призначенням. Така
«комерційна» модель економічної поведінки здебільшого розрахована на
особисте збагачення, ігнорування інтересів держави.

Нелегальний злочинний бізнес уміло використовує як незаконні банківські
послуги (у тому числі й грошову реформу), так і різні державні
приватизаційні маневри, цінні папери, інвестиції, бартерні операції,
фіктивні ліцензії на вивіз товарів за кордон, свавілля у встановленні
цін на продукцію та послуги, що призводить до пограбування результатів
праці громадян, підриву національної безпеки держави.

Розширення економічної свободи, свободи торгівлі диктує необхідність
виробити адекватне правове регулювання економічної діяльності.

Важливою функцією економічної культури юриста є всебічне сприяння
перетворенню тіньової економіки у державну. Це складне завдання для
України, оскільки панівний кримінальний бізнес заснований часто на
підривній діяльності комерційних банків, випуску необлікованої продукції
чи продажу товарів, прихованих від митного контролю. З економічною
культурою юристів пов’язується захист національної валюти, стабілізація
внутрішнього грошового обігу. Адже маніпулювання валютним курсом,
непланове використання валютних коштів зміцнює «тіньову» економіку та
організовану злочинність.

Сучасний період характеризується значними міграційними процесами. Тому
така функція економічної культури юриста, як запобігання негативним
етнонаціональним наслідкам міграційних процесів, покликана певним чином
стабілізувати економіку України. Йдеться не стільки про українських
громадян, які виїжджають за кордон на заробітки (це не від добра),
скільки про іноземних мігрантів, запрошених з-за кордону фахівців. Як
правило, таке запрошення є наслідком або причиною особистої вигоди
підприємця, а неконт-рольоване тривале перебування мігрантів може
позначитися не тільки на соціальній, економічній, а й на криміногенній
ситуації в Україні. Тут чітко простежуються негативні етно-національні
наслідки: суцільне безробіття, негативний психологічний стан
безробітних, загрозливе фінансове становище більшості сімей тощо.

Небезпеку для економічного розвитку України становить приховане
безробіття. Його високий рівень означає недови-користання ресурсів і
низькі доходи населення. Так, неопла-чувані тривалі так звані відпустки,
неповний робочий день чи тиждень є грубими порушеннями трудового
законодавства, що зумовлює значні соціально-економічні втрати. Зокрема,
це стосується вимушеної перекваліфікації деяких спеціалістів, вимушеного
формування оновленого рийку робочої сили. Така ситуація вимагає
посиленого правового контролю за біржею праці.

Належний рівень економічної культури дає змогу юристові здійснювати таку
функцію, як встановлення причинно-наслідкових зв ‘язків між економічними
та правовими явищами. Адже зниження товарного виробництва стає причиною
розкрадання не тільки збіднілих державних ресурсів, а й власного майна
громадян, і економічна «активність» населення спрямовується у зворотний
бік, що зумовлює нову економічну реальність з негативними наслідками.

На шляху поступу України до ринкової економіки стихійно виникли певні
«недоторкані» структури. Особливо це стосується спільних з іноземними
підприємств, де не завжди враховуються потреби Української держави та
громадян. Тому юристам у цьому випадку потрібно докладати значних
зусиль, щоб правовими засобами впливати на економічні процеси.

Формування нового економічного мислення – функція однаково важлива для
різних суб’єктів права, у тому числі для юристів. Вона сприяє формуванню
економічних навичок та уміння творчої професійної діяльності. Знання
законів ринку допомагає правникові професійно підходити до виявлення
зловживань у сфері економіки, сприяє виробленню ефективних засобів їх
припинення.

Нове економічне мислення юриста формує відповідну економічну свідомість,
фундаментом якої є правосвідомість. Економічне мислення спрямоване
передусім на виховання у юриста непохитної віри у власну державу,
оскільки перехід від адміністративно-командної системи до ринкової
економіки – складний і болісний процес, який не має аналогів у практиці
світового бізнесу.

Отже, економічна культура юриста допомагає йому глибше зрозуміти суть
економічних реформ ринкового типу, ознайомитися з основними методами
саморегулювання господарства й особливостями розвитку нових форм
господарювання, що зміцнює економічний і науковий потенціал України.
Економічна культура підвищує ефективність професійної діяльності юриста,
ознаками якої є економічний аналіз протиправних дій, економічні
узагальнення, захист економічних прав вітчизняного виробника. Своєю
чергою це допоможе реально вивести країну з економічної кризи.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Статут Організації Об’єднаних націй від 26 червня 1945 р. //
Действующее международное право.- М., 1996.- Т. 1.- С. 7—33.

2. Загальна Декларація прав людини від 10 грудня 1948 р. // Права
людини: Основні міжнародно-правові документи- К., 1989.-С.9-14.

3. Статут Міжнародного суду від 26 червня 1945 р. // Действующее
международное право.-М., 1996.-Т. 1.-С. 797-810.

4. Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права від 16
грудня 1966 р. // Права людини: Основні міжнародно-правові
документи.-К., 1989.-С. 15-27.

5. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16 грудня
1966 р. // Права людини: Основні міжнародно-правові документи- К., 1989-
С. 28^9.

6. Конвенція проти катувань та інших жорстоких нелюдських або
принижуючих гідність видів поводження і покарання від 10. грудня 1984р.
// Права людини: Основні міжнародно-правові документи- К., 1989-
С.97-112.

7. Статут Ради Європи від 5 травня 1945 р. // Действующее международное
право.-М., 1996.-Т. 1.-С. 707-717.

8. Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод від 4
листопада 1950 р- М., 1996- С. 108-123.

9. Європейська культурна конвенція від 19 грудня 1954р.// Україна в
міжнародно-правових відносинах.- К., 1997.- Кн. 2:

Правова охорона культурних цінностей- С. 295-298.

10. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. //
Відомості Верховної Ради України [далі – ВВРУ.- С. С.].- № 3.-Ст.141.

11. Основи законодавства України про культуру: Закон України від 14
лютого 1992р.//ВВРУ.-№21.-Ст.294.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020