Зміст опіки і піклування
Якщо зважати на те, що опука і піклування – правовідносини, то їх
змістом є суб’єктивні права та юридичні обов’язки їх учасників. Новим
цивільним законодавством вони конкретизовані. Це досягнуто двома
засобами: уточнення повноважень опікунів та піклувальників і можливістю
підопічних звернутися до органу опіки і піклування у тому разі, коли
опікуни чи піклувальними зловживають своїми правами чи їх перевищують.
Права та обов’язки опікуна і піклувальника поділяються на дві групи:
особисті і майнові. В особистих правах власне й підкреслюється домашній
та сімейних характер цих цивільно-правових інститутів. Відповідно до ст.
67 ЦКУ опікун зобов’язаний дбати про підопічного, про створення йому
необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
Додатково, опікун малолітньої особи зобов’язаний дбати про її виховання,
навчання та розвиток. Він має право вимагати повернення підопічного від
осіб, які тримають його без законної підстави.
У сфері побутовій та, зокрема, майнового обороту опікун вчиняє
правочини від імені та в інтересах підопічного. Іншими словами, він
повністю заміщає у майновій сфері підопічного за виключенням тих,
випадків коли чинним законодавством малолітньому дозволено учиняти
дрібні побутові угоди самостійно. Опікун вправі дозволити підопічному
вийти за межі цих угод, наприклад дати згоду щоб підопічний на власні чи
виділені йому кошти самостійно придбав для себе необхідний йому одяг,
оргзасоби (оргтехніку) тощо.
У той же час опікун зобов’язаний вживати заходів щодо захисту цивільних
прав та інтересів підопічного.
Чинним законодавством встановлені обмеження щодо можливості опікуна
учиняти певні правочини. Відповідно до ст. 68 ЦКУ опікун, його дружина,
чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) не можуть
укладати з підопічним договорів, крім передання майна підопічному у
власність за договором дарування або у безоплатне користування за
договором позички.
Опікун не може здійснювати дарування від імені підопічного, а також
зобов’язуватися від його імені порукою.
Крім цього опікун самостійно не може відмовитися від спадщини на користь
підопічного.
Права та обов’язки піклувальника конкретизовані у ст.69 ЦКУ. Перш за
все піклувальник над неповнолітньою особою зобов’язаний дбати про
створення для неї необхідних побутових умов, про її виховання, навчання
та розвиток. Таким чином, цивільне законодавство віддає першість
немайновим правам особи.
Піклувальник над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена,
зобов’язаний дбати про її лікування, створення необхідних побутових
умов. Звичайно, що ця група зобов’язань потребує певних матеріальних
затрат.
У майновій сфері піклувальник дає згоду на вчинення підопічним
правочинів відповідно до статей 32 та 37 ЦКУ. Відповідно, учинений без
його згоди правочин може бути у встановленому порядку судом визнаний
недійсним.
Піклувальник зобов’язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав
та інтересів підопічного. У зв’язку з тим він вправі звертатись до
порушників прав із вимогами, а в разі їх ігнорування з позовами.
У той же час ЦКУ визначені правочини, на вчинення яких піклувальник не
може давати згоду. Так, піклувальник не може давати згоду на укладення
договорів між підопічним та своєю дружиною (своїм чоловіком) або своїми
близькими родичами, крім передання майна підопічному у власність за
договором дарування або у безоплатне користування на підставі договору
позички. Тим самим майнові права та інтереси підопічних беруться під
охорону цивільного законодавства.
В ст. 71 ЦКУ визначено правочини, які вчиняються з дозволу органу опіки
та піклування. Так, опікун не має права без дозволу органу опіки та
піклування:
1) відмовитися від майнових прав підопічного;
2) видавати письмові зобов’язання від імені підопічного;
3) укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або)
державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну
житлового будинку, квартири;
4) укладати договори щодо іншого цінного майна.
n
p
Ae
AE
n
gd.iae у органу опіки та піклування.
Із введення у практику інституту довірчого управління майном виникла
потреба врегулювання відносини при переданні майна підопічного чи його
частини у довірче управління майном особи. Такі відносини виникають за
наявності у власності підопічного нерухомості та іншого цінного майна,
наприклад цінних паперів. Вони потребують кваліфікованого здійснення
повноважень власника, що для підопічного вельми проблематично за
юридичних (ці правочини вони не можуть учиняти, та психологічного (не
здатні усвідомлювати) причин.
Тож опікун зобов’язаний дбати про збереження та використання майна
підопічного в його інтересах. Якщо малолітня особа може самостійно
визначити свої потреби та інтереси, опікун, здійснюючи управління її
майном, повинен враховувати її бажання.
Опікун самостійно здійснює витрати, необхідні для задоволення потреб
підопічного, за рахунок пенсії, аліментів, доходів від майна підопічного
тощо. Якщо підопічний є власником нерухомого майна або майна, яке
потребує постійного управління, опікун може з дозволу органу опіки та
піклування управляти цим майном або передати його за договором в
управління іншій особі.
Утримання підопічного та здійснення повноважень опікуна та
піклувальника так чи інакше потребує певних матеріальних витрат. Згідно
принципу “опікун та підопічні не зобов’язані утримувати один одного” у
ст. 73 ЦКУ передбачено право опікуна та піклувальника на плату за
виконання ними своїх обов’язків. Так джерелами матеріального
забезпечення підопічних згідно чинного законодавства є пенсії (наприклад
у зв’язку із втратою годувальника), стипендії, допомоги та інші
соціальні виплати, аліменти, заробітна плата, доходи він довірчого та
іншого управління їх майном, доходи від належних цінних паперів чи
корпоративних прав, відсотки по вкладам. Ці доходи можуть витрачатися
опікунами і піклувальниками виключно на користь інтересів підопічних і
під контролем органу опіки та піклування.
Зазвичай виконання обов’язків опікуна та піклувальника хоча і є
підзвітними та підконтрольними із сторони органа опіки та піклування,
але вони здебільше засновані на почутті родинного чи громадянського
обов’язку. Тому виплати винагороди не передбачено. Але ЦКУ встановлює
правову основу для платного виконання таких обов’язків. Безпосередньо
відповідно до ст. 73 ЦКУ підстави виникнення права на оплату послуг
опікуна та піклувальника, її розмір та порядок виплати встановлюються
КМУ.
Особливим видом опіки є опіка над майном. Така опіка встановлюється над
майном особи, яка визнана безвісти відсутньою, а також над майном особи,
над якою встановлено опіку чи піклування, якщо у неї є майно, що
знаходиться в іншій місцевості. У такому випадку опіка над цим майном
встановлюється органом опіки та піклування за місцезнаходженням майна.
Опіка над майном встановлюється також в інших випадках, встановлених
законом.
Література
Братусь С.Н. Субъекты гражданского права. М., 1950, Советское
гражданское право. Субъекты гражданского права. М., 1984, Цивільне право
України: Підручник: У 2-х кн.
О.В.Дзера, Д.В.Боброва, А.С.Довгерт та ін.; За ред. О.В.Дзери,
Н.С.Кузнецової. Кн.1. К., Юрінком Інтер, 2002, Гражданское право: В 2 т.
Том І: Учебник /Отв. ред. проф. Е.А.Суханов. –2-е изд. перераб. и доп.
М.: Изд-во БЕК, 2002;
Гражданское право. Часть І. Учебник/ Под ред. Ю.К.Толстого,
А.П.Сергеева. М.: ТЕИС, 1996.;
Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права. М., Статут, 1998,
353с.,
Цивільне право України. Частина перша. [Підручник для студентів
юридичних спеціальностей вищих закладів освіти
Ч.Н. Азімов, М.М. Сібільов, В.І. Борисова та ін.]; За ред проф. Ч.Н.
Азімова, доцентів С.Н. Приступи, В.М. Ігнатенка. –Х., Право. 2000.,
Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. /О.В.Дзера, Д.В.Боброва,
А.С.Довгерт та ін.; За ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнецової. Кн.1. К., Юрінком
Інтер, 2002,
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
