UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКласифікація (види) правочинів (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2945
Скачало152
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Класифікація (види) правочинів

 

Поділ правочинів на певні види має практичне і теоретичне значення:

характеризує сам правочин через його вторинні ознаки, зумовлює правове

становище його учасників, а звідти й зміст, слугує підставою для

упорядкування цивільно-правових інститутів. У залежності від ознак, що

передбачаються законодавством, правочини підрозділяються

(класифікуються) на визначені види чи групи. Слід зазначити, що

виключного чи єдиного переліку класифікаційних груп правочинів не існує,

оскільки при поділенні правочинів на види застосовуються різні

класифікаційні ознаки. Як і в більшості розглянутих нами класифікацій за

її основу взято принцип дихотомії – поділ цього правового явища на дві

протилежності.

 

В залежності від необхідних волевиявлень достатніх для досягнення

правового результату, правочини підрозділяються на односторонні,

двосторонні і багатосторонні. По суті мова йде про необхідну для

учинення правочину кількість волевиявлень.

 

Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути

представлена однією або кількома особами (п.3 ст.202 УК України). В

односторонньому правочині достатньо виявити волю однієї особи. Права та

обов’язки за таким правочином виникають лише у суб’єкта, який здійснив

дію.

 

Класичним видом одностороннього правочину визнають: заповіт, прийняття і

відмова від спадщини, позичка, видача доручення, заява наймача про

припинення договору житлового наймання, оголошення конкурсу і т.д. За

новим цивільним законодавством волевиявлення може бути спільним

одночасно декількома особами: подружжя при складанні заповіту подружжя

(ст. 1243 ЦК України), видача доручення на розпорядження майном, що

знаходиться у спільній сумісній власності (п.2 ст. 369 ЦК України), але

і ці правочини слід розглядати як ускладнені односторонні, оскільки в

наведених випадках декілька осіб діють як одна особа.

 

Односторонні правочини, у свою чергу, поділяються ще на ряд груп. Так за

метою здійснення одностронні правочини можуть бути поділені на:

 

- виникнення речових прав (окупація – заволодіння нічиєю річчю чи дарами

природи);

 

припинення речових прав (дерелікція – викидання речі);

 

припинення зобов’язальних прав;

 

встановлення зобов’язальних прав;

 

відмову від правочинів, що формуються (наприклад укладання шлюбу після

подання заяви про його реєстрацію).

 

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія (волевиявлення) двох

або більше учасників правочину (п.4 ст. 202 ЦК України). Для

двостороннього правочину необхідно взаємоузгодження (договір, угода)

волевиявлення двох осіб. Тому в літературі і законодавстві їх іменують

договорами (ст. 626 ЦК України). Навіть російський термін „сделка”

відбувся від терміну „соделка”. Хоча в договорі воля сторін спрямована

на досягнення здебільшого протилежних цілей, головним є взаємоузгодження

їхньої волі: важливо щоб обидві сторони чітко представляли, на що

спрямовано волю контрагенту.

 

Багатосторонні правочини - це різновид взаємних правочинів (договорів),

в якому виражається воля трьох і більше сторін. Вступаючи в

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ