UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМетодологія юридичної деонтології. Культура особи у контексті філософського аналізу (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось978
Скачало106
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Методологія юридичної деонтології. Культура особи у контексті

філософського аналізу

 

Проблеми деонтології пов'язані з онтологією особи та життєдіяльністю

суспільства. Закономірний розвиток усіх сфер суспільного життя зазнає

суттєвого впливу філософських ідей, культурологічних традицій, оскільки

сама життєдіяльність суспільства творить культуру.

 

З'ясуємо поняття «культура» у її широкому розумінні. Поняття «культура»

(від лат. сиііиз — спосіб життя, заняття, освіта, розвиток) увійшло в

науковий обіг європейської соціальної думки у другій половині XVIII ст.

Сьогодні філософи і культурологи не дають йому єдиного тлумачення.

Налічується близько тисячі дефініцій культури. Це призводить до того, що

висвітлити їх стає дедалі складніше навіть у спеціальному дослідженні,

оскільки доволі складно одержати конкретне знання про об'єкт, що

тлумачиться як власне деяка субстанція, розчинена в усіх суспільних

відносинах.

 

У науці існує три основних підходи щодо трактування категорії

«культура»: антропологічний, соціологічний, філософський.

 

Антропологічний підхід ґрунтується на етнічних особливостях кожного

народу, на поясненні буття нації. Соціологічний підхід скерований на

культурогенезу, цінності людини, взаємостосунки між людьми тощо.

Універсальним підходом до наукового пізнання культури є філософський.

 

Так, використовуючи методи аналізу та синтезу, індукції і дедукції та

інші, можемо дослідити справжню природу, сутність і генезу культури.

Філософський аналіз дозволяє узагальнити існуючі дефініції, виявити їхнє

ужиткове значення.

 

Невіддільним від поняття «культура» є поняття «цивілізація». Цивілізація

є результатом культури, її продуктом, це своєрідна мода, модернізація.

Вона виникає у процесі засвоєння досягнень однієї культури іншими

культурами. Будь-яка спроба відірвати культуру від цивілізації

перетворює на утопію ідею культурного відродження народу, породжує

значні «відходи» цивілізації. Культура потребує цивілізації, як душа

потребує тіла, оскільки вони розвиваються за одними законами.

 

Відомо, що культура має постійно підживлювати цивілізацію, інакше

остання заперечуватиме, руйнуватиме культуру, нехтуватиме нею.

Цивілізація є тимчасовим явищем і означає перетворену людиною,

окультурену природу, засоби цього перетворення, соціальну культуру,

людину, яка засвоїла духовну та інші види культур. Культура -

загальнолюдське надбання, вона виступає своєрідним кодом, матрицею

цивілізації.

 

Загалом рівень цивілізації не обов'язково збігається з рівнем культури

суспільства чи окремої особи. Це пояснюється тим, що культура спрямована

на безперервний духовний, а цивілізація, як правило,- на фізичний

розвиток членів суспільства. Причина криється в тому, що нехтується

використання здобутків окремих видів культур. Культуру творять етноси, а

цивілізацію - нації. Тому при розкритті змісту цивілізованого

суспільства та цивілізованого правопорядку потрібно враховувати

культурний чинник.

 

Зрозуміти сутність культури можна лише крізь призму діяльності людей,

які населяють планету. Культура не існує поза людиною. Вона народжена

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ