.

Механізм забезпечення міжнародно-правової охорони довкілля(реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
100 1542
Скачать документ

Механізм забезпечення міжнародно-правової охорони довкілля

ПЛАН

1. Нормативні акти як джерела міжнародного екологічного права.

2. Міжнародні об’єкти охорони навколишнього природного середовища.

3. Координуюча роль міжнародного права у світовому механізмі охорони
навколишнього природного середовища.

2.1. Нормативні акти як джерела міжнародного екологічного права

Розрізняють акти двосторонніта багатосторонні. До багатосторонніх
відносяться:

• конвенції;

• договори;

• угоди;

• резолюції Міжнародних організацій:

Наприклад, Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних
середовищ існування в Європі (17 вересня 1979 р. м. Берн), Україна
приєдналася до Конвенції Законом України від 29 жовтня 1996 р. чим
підтвердила своє прагнення до співробітництва з іншими державами в
галузі охорони природи.

Конвенція про захист Чорного моря від забруднення- прийнята 21 квітня
1992 р. (м. Бухарест). Ратифікована Постановою Верховної Ради України
від 4 лютого 1994 р., де крім загальних положень і зобов’язань були
прийняті ст. 6. Забруднення небезпечними речовинами;

ст. 7. Забруднення з джерел, що перебувають на суші;

ст. 8. Забруднення з суден; ст. 9. Співробітництво у боротьбі з
забрудненням у надзвичайних ситуаціях; ст. 10, Забруднення, викликане
похованням; ст. 11. Забруднення, викликане діяльністю на
континентальному шельфі;

ст. 12. Забруднення з атмосфери або через неї; ст. 13. Захист живих
морських ресурсів; ст. 14. Забруднення небезпечними відходами під час їх
транскордонного переміщення. Що дозволить максимально забезпечити
охорону і захист Чорного моря в цілому.

Конвенція про біологічне різноманіття (5 червня 1992 р. м.
Ріо-де-Жанейро, Бразилія). Ратифікована Законом України від 29 листопада
1994 р.

Мета цієї Конвенції – збереження біологічного різноманіття, стале
(невиснажливе) використання його компонентів, які у перспективі не
призведуть до вичерпання біологічного різноманіття та збережуть, тим
самим, його здатність задовольняти потреби нинішніх і прийдешніх
поколінь.

Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення
головним чином як середовища існування водоплавних птахів (2 лютого 1971
р. м. Рамсар, Іран; Із поправками згідно з Паризьким протоколом 1982 р.
і Ріджинськими поправками 1987 р.).

Рамкова Конвенція Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату (11
червня 1992 р. м. Ріо-де-Жанейро, Бразилія). Ратифікована Законом
України від 29 жовтня 1996р.

На Конвенції відзначалось занепокоєння людства зміною клімату на Землі,
що може несприятливо вплинути на природні екосистеми і людство. В
зв’язку з цим Сторони зобов’язались «…захищати кліматичну систему на
благо нинішнього і майбутніх поколінь людства на основі справедливості і
у відповідності з їх спільною, але диференційованою відповідальністю і
можливостями».

Конвенція про збереження мігруючих видів ди. ких тварин (Женева, 1997
р.),- Україна приєдналася 19.03.1999р.

Конвенція про захист та використання транскордонних водотоків та
міжнародних озер (Гельсінкі 1997р.).

Об’єднана конвенція про безпеку з відпрацьованим паливом та про безпеку
поводження з радіоактивними відходами (Відень, 1997 р.).

Базельська конвенція про контроль за транскордонними перевезеннями
небезпечних відходів та їх видаленням (1989 р.) – ратифікована Україною
01.07.1999р.

Угода про збереження кажанів у Європі (1991 р.),-Україна приєдналася
14.05.1999 р.

Двосторонні угоди:

|

?

?

?

Ae

” hA

hA

” hA

???????$??$???????ae?2.04.1996 р. Ратифікована Законом України від
05.11.1998р.

Угода між Урядом України та Урядом Російської Федерації про
співробітництво в галузі попередження аварій, катастроф, стихійних лих
та ліквідації їхніх наслідків (23.04.1997 р.). Ратифікована Законом
України від 01.07.1999р.

Угода між Кабінетом Міністрів та Виконавчою владою Грузії про
співробітництво у галузі попередження промислових аварій, катастроф,
стихійних лих та ліквідації їхніх наслідків від (07.12.1998 р.) –
ратифікована 13.07.1999р.

Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Угорської Республіки про
співробітництво та надання взаємної допомоги в галузі попередження
надзвичайних ситуацій та ліквідацій їхніх наслідків (27.10.1998 р.)
-ратифікована 19.10.1999р.

2.2. Міжнародні об’єкти охорони навколишнього природного середовища

повітряний басейн;

космос;

світовий океан;

Антарктида;

природні ресурси, що діляться.

2.3. Координуюча роль міжнародного права у світовому механізмі охорони
навколишнього природного середовища

Причин»:

• загроза масштабної трансграничної шкоди національним системам
навколишнього природного середовища;

• загальна екологічна небезпека;

• необхідність розробки та прийняття універсальних імперативних
норм поведінки держав.

Міжнародні природоохоронні організації:

•ЮНЕСКО( 1948р.);

•В003( 1946р.);

•МАГАТЕ( 1957р.);

• МСОП (Міжнародна спілка охорони природи ті природних ресурсів, 1948
р.);

• ФАО (сільськогосподарський та продовольчий орган 00Н, 1945 р.).

• ММО (Міжнародна морська організація, 1948 р.);

• ВМО (Всесвітня метеорологічна організація, 1947 р.);

• ЮНДРО (бюро 00Н по наданню допомоги у випадку стихійного лиха).

2.4. Міжнародне співробітництво в галузі екологічної експертизи

Згідно Закону України «Про екологічну експертизу» міжнародне
співробітництво в галузі екологічної експертизи здійснюється відповідно
до міжнародних договорів.

Якщо міжнародним договором встановлено інші правила, ніж ті що
передбачені законодавством України про охорону навколишнього природного
середовища, то застосовуються правила міжнародного договору України.

Міжнародні екологічні експертизи регламентуються міжнародними
договорами.

Положення про міжнародне співробітництво в сфері наукової і
науково-технічної експертизи визначено в ст. 36 Закону України «Про
екологічну експертизу», де зазначено що співробітництво України з іншими
державами у сфері наукової і науково-технічної експертизи здійснюється
відповідно до міжнародних договорів України.

Література

Андрейцев В. 1. Екологічне право (Загальна частина).- К., 1996.

Андрейцев В. І. Екологія і закон: еколого-правова
відповідальність.-1991.

Андрейцев В. /.. Пустовойт М. А., Калшовський С. В. Екологічна
експертиза: право і практика.- К.: Урожай, 1992.

Андрейцев В. Й. Правовое обеспечение зкологической зксперти-зьі
проектов.- К.: Будівельник, 1990.

Водний Кодекс України. // Відомості Верховної Ради України-1995 .-№24.

Гавриш С. Б. Уголовно-правовая охрана окружающей средьі •Украиньі.
Проблеми теории й развитие законодательства.- Харьков,

1994.

Гетьман А. П. Процессуальньіе нормьі й отношения в зколо-гическом
праве.-Харьков: Основа, 1994. Государственное управление охраной
окружающей средьі в союзной республике.- Под ред. Ю. С. Шемшученко.- К.:
Наукова думка,1990.

Дмитренко І. А. Екологічне право України.-К., 1999 .-300.

Дудовик О. Л., Жалинский А. 3. Причини зкономических пре-ступленин.- М.:
Наука, 1994.

Ерофеев Б. В. Зкологическое право. Учебник для вузов.-М.,

1999-448с.

Земельний Кодекс України. // Відомості Верховної Ради

України- 1992- № 25.

Кодекс України про адміністративне порушення.- Львів,

1995.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020