UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМоральна культура юриста (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1388
Скачало86
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Моральна культура юриста

 

Серед науковців поширена думка, що мораль є похідною від релігії, що

релігія - основа моралі. Як відомо, І. Кант вказував на існування

абсолютного Духу, абсолютних та відносних норм, існування вищої й

елементарної етики.

 

Як відомо, релігія порівняно з табу, звичаями, традиціями, ритуалами,

обрядами чи міфами значно пізніше явище. Лише з виникненням дві тисячі

років тому нової світової релігії - християнства - людство дістало змогу

«впорядкувати» свої релігійні міркування, сповідувати одну віру.

З'явилися християнська мораль і християнська етика. Можна сказати, що

виникли релігійні норми, які не тільки охопили своїм регулюванням

суспільні відносини, а й оволоділи думками, прагненнями людей. Звідси

висновок, що мораль, а згодом і позитивне право постали з релігійних

норм.

 

Можна виходити з того, що моральні норми поділяються на абсолютні (вищі,

ідеальні) й відносні (елементарні, практично-дійові). Під абсолютними

моральними нормами (абсолютною мораллю) розуміємо ті правила, які

склалися в процесі розвитку людської цивілізації і є надбанням всього

людства. Вони віддзеркалюють закони Всесвіту, розуміння норм природного

права тощо. Ці моральні норми безальтер-

 

нативні.

 

Суть відносин (елементарних, практично-дійових) моральних норм

вбачається у тому, що вони створюються людиною на основі розуміння

кожною конкретною людиною добра і зла, спрямованості і несправедливості,

честі, гідності тощо.

 

Відбувається це також під впливом різноманітних зовнішніх, реально

існуючих факторів: державних, національних, політичних, економічних,

професійних та ін. У таких нормах відображаються досвід людини,

переконання, соціальне становище тощо. По суті, вони є реалізацією

абсолютної моралі у фактичному суспільному житті людини з певною їх

корекцією.

 

Відносні моральні норми, хоча й спрямовані на персона-лії, проте є

альтернативними. А це спричиняє різну оцінку за вчинені дії як з боку

окремих людей, так і суспільства в цілому. Тому виникає проблема вибору

критерію моральної оцінки.

 

У зв'язку з цим щодо відносної моралі можна допустити існування

щонайменше двох сфер: духовно-допустимої й духовно-недопустимої або

абсолютно-допустимої та абсолютно-недопустимої. Справа у тому, що

елементарні моральні норми - це еволюційне творіння людського розуму, а

отже, може спрямовуватися як у бік абсолютної духовності, так і

бездуховності. Норми, які не суперечать абсолютним моральним нормам, є

духовно-допустимими, а ті, що суперечать, - духовно-недопустимими. На

основі цього й виникає позитивна й негативна мораль. Позитивна мораль —

загальнолюдська цінність як суспільна вартість людського витвору

(звичайно у бік добра). Негативна мораль - також людський витвір, але

цінністю її назвати важко.

 

Отже, критерієм моральної оцінки є абсолютна мораль, абсолютні природні

норми. Це стосується і якості норм позитивного права.

 

У науковій літературі давно ведеться дискусія щодо понять зовнішня,

елементарна (рос. «моральность») та внутрішня, вища (рос.

«нравственность») моральність (в українській мові для позначення обох

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ