UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсновні інститути цивільного права зарубіжних країн (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось913
Скачало91
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Основні інститути цивільного права зарубіжних країн

 

Перш за все слід відмітити, що “трьома китами" цивілістики завжди

вважалися такі інститути: суб'єкти, право власності та зобов'язальне

право. Саме вони зумовлюють інші підгалузі, інститути і тубінститути

цивільного права.

 

1. Суб’єкти. Правове становище фізичних осіб.

 

Правове становище фізичних осіб в усіх країнах регулюється

законодавством. Це або відповідні розділи цивільних кодексів (Франція,

Німеччина, Австрія), або окремі закони та судова практика, що є

характерним для країн прецедентного права.

 

Правове становище фізичних осіб у цивільних правовідносинах

розкривається через категорії правоздатності (здатності бути носієм

передбачених позитивним правом суб'єктивних цивільних прав та

обов'язків) та дієздатності (здатності своїми діями здійснювати

суб'єктивні цивільні права та обов'язки). Праву Німеччини відома й така

категорія як деліктоздатність, тобто здатність особи нести

цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну протиправними

діями.

 

Основоположним принципом сучасного цивільного права є принцип рівної

цивільної правоздатності. Вперше він трапляється у Франції. Стаття 8

Французького цивільного кодексу, встановивши, що кожний француз

наділяється цивільними правами, тим самим закріпила рівну цивільну

правоздатність.

 

Правове становище юридичних осіб

 

Наука цивільного права практично всіх країн містить детально розроблену

доктрину юридичної особи. За загальним правилом, законодавство не

містить визначення юридичної особи, обмежуючись лише докладною

класифікацією та описом ознак юридичних осіб. Серед таких ознак особливе

місце посідають відокремленість майна та незалежність існування від

учасників юридичної особи, оскільки саме сукупність зазначених рис є

необхідною передумовою існування усіх інших ознак, як-то: самостійної

майнової відповідальності, можливості брати участь у цивільно-правових

відносинах від свого імені тощо.

 

Класифікація юридичних осіб, хоч і відрізняється у різних країнах, все ж

являє собою цілісну систему, яка передбачає загальні для всіх юридичних

осіб принципи створення та припинення. Перш за все розрізняють юридичні

особи публічного права (наприклад, держава), які існують (чи

створюються) на основі закону чи адміністративного акта, та юридичні

особи приватного права, які створюються на підставі приватно-правових

актів.

 

Варто зауважити, що здебільшого переважає прагматичний підхід до

визначення ролі та сутності юридичних осіб. Доктрина юридичних осіб

найбільше розвинута у романо-германській системі права.

 

Право власності

 

Норми, що регулюють відносини власності поділяються у континентальному

праві на два інститути: права на свої речі та права на чужі речі. В

англосаксонському праві такого поділу немає. Там права на свої та чужі

речі об'єднано в межах одного інституту, що має назву "власність".

 

Усі речові права мають бути закріплені в об'єктивному праві, мають

абсолютний характер і діють лише щодо індивідуально-визначених речей.

 

Об'єктом речових прав є майно, яке зазвичай поділяється на матеріальне

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ