UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсоба злочинця (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6075
Скачало300
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Особа злочинця

 

Поняття особи злочинця.

 

Соціальне і біологічне в особі злочинця.

 

Типологія особи злочинця.

 

Практичне значення кримінологічного аналізу особи злочинця.

 

Поняття особи злочинця

 

Особу злочинця можна розглядати лише як суб'єкта злочину, тобто людину,

яка вже вчинила злочин. До вчинення злочину певні властивості особи

можна тільки характеризувати як криміногенні, але поки злочин не

вчинено, особи злочинця відповідно ще не існує. Не можна ототожнювати

поняття "особа злочинця" і "злочинна особа", бо перше не існує поза

вчиненого злочину і властивостей суб'єкта злочину.

 

Розкрити поняття "особа злочинця" неможливо без тлумачення і засвоєння

поняття "особа". Особа злочинця є складним поняттям, що утворюється

поєднанням загальносоціологічного поняття "особа" і юридичного

"злочинець". Вчинення злочину характеризує певну особу як антисуспільну,

але не розкриває при цьому її повного змісту. Розв'язання проблеми про

сутність і поняття особи злочинця потребує вирішення питань, які логічно

взаємопов'язані: що таке особа злочинця; чи існує вона взагалі; які її

ознаки; роль у вчиненні злочину; як можна вплинути на неї, щоб запобігти

злочину.

 

Кримінологічне вчення про особу злочинця виходить з основних положень

матеріалістичної філософської концепції людини. Особа як цілісне

утворення становить соціальну якість людини, яка не дається від

народження, а формується у процесі діяльності й завжди пов'язана із

суспільством, тобто є продуктом соціалізації людини. Разом з тим людина

є продуктом подвійної детермінації, бо її природа біологічна. Отже,

природа і сутність особи не тотожні поняття. Детальніше питання про

співвідношення у людині соціального й біологічного розглянемо далі.

 

Людині як суспільній істоті властиві свідомість і самосвідомість. Для

того щоб бути особою, людина повинна усвідомлювати не тільки навколишню

дійсність, а й себе у відносинах з цією дійсністю. Але висновок, що

особа неможлива без свідомості, не можна ототожнювати з висновком, що

свідомість дорівнює особі, оскільки діє не свідомість, а особа, яка

регулює власну діяльність за допомогою свідомості. З цього логічно

випливає, що свідомість є внутрішньою (інтраіндивідуальною) сутністю

людини.

 

Інший бік сутності особи — зовнішня (інтеріндивідуальна) сутність —

пов'язаний із соціальною діяльністю людини. Загалом людина як особа

характеризується здебільшого як діючий суб'єкт, тобто такий, що живе в

суспільстві і взаємодіє з іншими людьми, створює умови для свого

існування і сам себе.

 

Таким чином, проаналізувавши питання про сутність особи, доходимо

висновку, що вона має два основних аспекти: інтер-індивідуальний, що

виявляється в соціальній діяльності людини, і інтраіндивідуальний, що

виражає внутрішній світ особи і виявляється в її соціальній

спрямованості.

 

З огляду на викладене особу людини можна визначити як систему

соціально-психологічних властивостей і якостей, в яких відображені

зв'язки та взаємодія людини із соціальним середовищем через практичну

діяльність.

 

Як і будь-яка система, особа має структурну будову, що складається з

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ