UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПолітичні та правові вчення античного Риму (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1348
Скачало99
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Політичні та правові вчення античного Риму

 

1. Загальна характеристика давньоримської політичної та правової думки.

 

2. Ціцерон.

 

3. Римські стоїки. Сенека, Епіктет, Марк Аврелій.

 

4. Римські юристи.

 

1. Загальна характеристика давньоримської політичної

 

та правової думки.

 

В загальнотеоретичному плані давньоримська політична та правова думка

знаходилася під помітним впливом відповідних давньогрецьких концепцій. У

своїх теоретичних конструкціях римські автори використовували

природно-правові ідеї грецьких мислителів, їхні вчення про політику і

політичну справедливість, про форми держави, про "змішані" форми

правління і т.п.

 

Проте, римські автори не обмежувалися простим запозиченням положень

своїх попередників, а застосовували їх творчо і розвивали далі, з

врахуванням специфічних соціально-політичних умов і завдань римської

дійсності. Наприклад, характерна для давньогрецької думки ідея

взаємозв'язку політики і права отримала свій подальший розвиток і нове

втілення у трактуванні Ціцероном держави, як публічно-правової

спільності. Погляди грецьких стоїків щодо вільного індивіда були

використані римськими авторами (Ціцероном і юристами) при створенні, по

суті, нової концепції — поняття юридичної особи (правової особи,

персони). Значним досягненням давньоримської думки було створення

самостійної науки — юриспруденції. Римські юристи детально розробили

значний комплекс політико-правових питань в галузі загальної теорії

держави і права, а також окремих юридичних наук (цивільного, державного,

адміністративного, кримінального та міжнародного права). Римські автори

у своїх конструкціях теоретично відобразили ту нову, відмінну від

давньогрецької, історичну та соціально-політичну реальність, в умовах

якої вони жили і творили. Це, зокрема, криза полісної форми держави та

старої полісної ідеології, перетворення Риму в імперію тощо.

Давньоримські мислителі внесли суттєвий вклад в історію вчень про

державу і право і мали суттєвий вплив на подальший розвиток політичних

та правових вчень у середньовіччя та новий час.

 

Історія давньоримської політичної та правової думки охоплює ціле

тисячоліття. Історію античного Риму прийнято ділити на три періоди:

царський (754–510 рр. до н.е.), республіканський (509–28 рр. до н.е.) та

імператорський (27 р. до н.е. — 476 р. н.е.). При цьому, єдина Римська

імперія в 395 р. н.е. була остаточно розділена на Західну (столиця —

Рим) і Східну (столиця — Константинополь) імперії. Ця остання

проіснувала до 1453 р.

 

2. Ціцерон.

 

Марк Туллій Ціцерон (Cicero), 106–43 рр. до н.е., — знаменитий римський

оратор, державний діяч і мислитель. В його творчості значне місце

посідає державно-правова проблематика. Цим проблемам, зокрема,

присвячені такі його праці, як "Про державу" та "Про закони". Цілий ряд

політико-правових проблем розглядається і в інших його працях, зокрема

"Про обов'язки", а також у численних політичних і судових промовах.

 

Державно-правові теоретичні погляди Ціцерона сформувалися під значним

впливом Платона, Арістотеля, Полібія, стоїків. Разом з тим, він зумів

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ