UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПолітичні та правові вчення нового часу. Розвиток політичної та правової думки в Голандії (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1216
Скачало95
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Політичні та правові вчення нового часу. Розвиток політичної та правової

думки в Голандії

 

1. Гуго Гроцій.

 

2. Барух (Бенедикт) Спіноза.

 

1. Гуго Гроцій.

 

Голландія була першою країною, в якій у ході тривалої

національно-визвольної війни вдалося установити республіканський лад і

розпочати будівництво держави на національній основі. Це дало могутній

поштовх до наукового розвитку, у тому числі і в державно-правовій сфері.

Фундаментальний внесок у розвиток не тільки голландської, але й

європейської та світової політичної та правової думки, належить таким

голландським мислителям, як Гуго Гроцій та Барух Спіноза.

 

Гуго Гроцій (Grotius), 1583–1645, — видатний голландський юрист і

політичний мислитель, один з основоположників вчення про державу і право

Нового часу, раціоналістичної доктрини природного права, а також

міжнародного права. Головна праця мислителя, в якій викладено його

державно-правові погляди, має назву "Про право війни і миру: Три книги,

в яких пояснюються природне право і право народів, а також принципи

публічного права", вона була видана у Парижі в 1625 році.

 

Філософ стояв біля витоків формування так званого "юридичного

світогляду". Він провів розмежування між наукою права і політики,

підкресливши, що предмет юриспруденції — це питання права і

справедливості, а предмет політичної науки — доцільність і користь у

суспільних відносинах. Гроцій вбачав своє головне завдання саме у

науковій розробці юриспруденції і правового трактування всієї

соціально-політичної проблематики. Гроцій поділяє право на природне і

волевстановлене. Природне право, згідно з його концепцією, і є правом у

повному розумінні цього слова і воно полягає у тому, щоб надавати іншим

те, що їм вже належить, і виконувати покладені на нас відносно них

обов'язки. Джерелом природного права є не чиясь воля, інтерес чи

користь, а сама розумна природа людини, як соціальної істоти, якій

притаманне прагнення до спілкування, але не будь-якого спілкування, а

власне прагнення до спокійного, керованого власним розумом, спілкування

людини з собі подібними. Відповідно до соціальної природи людини, їй

притаманна здатність до знання і діяльності згідно із загальними

правилами. Це дотримання загальних правил спілкування і є, на думку

мислителя, "джерелом так званого права у власному розумінні; до нього

належить як утримання від чужої речі, так і повернення отриманої чужої

речі і відшкодування отриманої від неї вигоди, обов'язок дотримуватися

обіцянок, відшкодування шкоди, спричиненої по нашій вині, а також

призначення людям заслуженого покарання". Характеризуючи природне право,

як право у власному, вузькому розумінні слова, Гроцій зазначає, що право

у більш широкому розумінні, тобто волевстановлене право, є правом, у

кінцевому підсумку, постільки, оскільки воно не суперечить розумній

природі людини і природному праву.

 

На основі своєї концепції природного права і відповідного йому

волевстановленого права Гроцій прагнув створити таку нормативно значиму,

аксіоматичну систему юриспруденції, загальні засади і положення якої

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ