UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПоняття «правнича етика» (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1087
Скачало108
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Поняття «правнича етика»

 

Предметом дослідження правничої етики є мораль - реальне явище, що

виправдовує своє призначення тоді, коли чогось вимагає від людини, дає

певний ідеальний взірець, у чомусь навіть перевершує реальний стан

людської поведінки. Тобто мораль не пасивна, а існує як певні вимоги.

Маємо на увазі органічну єдність загальнолюдських і національних

морально-етичних цінностей.

 

Зазвичай мораль пов'язують з людиною. Історично моралі передують звичаї,

однак між мораллю і звичаєм є істотна різниця. Відмінність моралі від

звичаю у тому, що мораль вміщує наявність свободи вибору вчинку,

варіантність поведінки, а звичай виявляє залежність, яка існує між

теперішнім і минулим. Мораль вимагає від людини вчинку за міркою

належного. Звичай характеризується локальністю, етнічною обмеженістю, а

мораль є загальнолюдським явищем. Хоча з останнім твердженням не можна

повністю погодитися. Справа у тому, що людська творчість завжди має

національний відтінок, хоч у ній присутнє загальнолюдське. Іншими

словами, мораль відзначається широкою локальністю, хоча при цьому і

пов'язується із загальнолюдськими нормами.

 

З огляду на правничу етику найбільший інтерес становить професійна

мораль юриста, основою якої є правова мораль. Право прийнято розглядати

як знання, що забезпечує життєвий успіх у системі світогляду, створюючи

тим самим формальне право як зовнішній (видимий) бік права, не

пов'язаний з первісними джерелами. Існує три групи джерел правової

моралі:

 

1) аксіологічного, ціннісного змісту (звичаї, міфи, релігія), які

формують протомораль, а отже, протоправо чи пе-редправо, що поступово

перетворювалось у природне право - у правову мораль;

 

2) гносеологічні пізнання (аналіз правових систем, правових феноменів:

позитивне і живе право, антропологія);

 

3) праксіологія - практика (соціально-культурні і соціально-економічні

процеси)[48, с. 27-28].

 

Юрист, використовуючи правову мораль, її джерела, здійснює правову

діяльність, приймаючи правові рішення, активно включається у процес

розробки нових правових завдань, дотримуючись певної мети та методики.

 

Негативний вплив на діяльність юриста може чинити абсолютизація

раціонального підходу. Юрист, керуючись раціональною правовою дією,

здатний грубо втручатися у закономірні, синергетичні процеси суспільного

розвитку. Внаслідок цього професійна діяльність юриста набуває

небажаного характеру, а дія виявляється у зворотному напрямі. Ось чому

виникає потреба генерувати вчинки психологічно красиві, професійно

гармонійні. Це означає, що юрист повинен постійно керуватись

благородними почуттями.

 

Умови соціуму, безперечно, вимагають постійного вдосконалення

професійно-правової культури юриста. Йдеться про удосконалення самої

людської індивідуальності, професійну вихованість, глибоке пізнання

самого себе, інтеграцію раціонального й почуттєвого, всього того, що

важливе у правоохоронній діяльності, що досліджує наука етика, зокрема,

правнича етика.

 

З точки зору герменевтики поняття «правнича етика» наближене до понять

«юридична етика», «правова етика», «професійна етика юриста», «етика

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ