UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПоняття виконання зобов’язань. (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось777
Скачало113
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Поняття виконання зобов’язань.

 

Виконання зобов’язань – центральна проблема зобов’язального права. Вона

тісно пов’язана із забезпеченням прав кредитора, а у сфері економіки її

стабільністю. Зобов’язання, особливо договірні, виникають не заради

зобов’язань, а заради досягнення певного правового результату. Тож

виконання зобов’язань й гарантує досягнення певного правового

результату.

 

Відповідно до ст. 526 ЦКУ виконанням зобов'язання визнається належне

учинення боржником на користь кредитора визначеної дії відповідно до

умов договору, вимог самого ЦК, інших актів цивільного законодавства, а

за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового

обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо спростити це

правило за рахунок упущення умов та вимог виконання зобов’язань то під

виконанням зобов’язання слід розуміти учинення боржником дій на підставі

яких виникають, здійснюються та припиняються права та обов’язки сторін

із даного зобов’язання. Отже виконання зобов’язань – за своєю юридичною

природою є правочином, здебільше одностороннім.

 

Виконання зобов’язання безпосередньо зв’язане з його об’єктом – тими

діями боржника на користь кредитора які він повинен учинити відповідно

до домовленості сторін зобов’язання, вимог закону чи вимог, що звичайно

ставляться. У будь якому разі це здебільше активні дії боржника на

користь кредитора. У той же час у зобов’язаннях з від’ємним змістом

особі слід лише утриматися від учинення певних шкідливих для іншої

сторони дій. Іншими словами виконанням є ухилення (утримання) від дій чи

поведінки які можуть привести до виникнення деліктних зобов’язань.

 

У доктрині цивільного права склалось два напрямки розуміння юридичної

природи виконання зобов’язання. Одні вважають що за своєю юридичною

природою дії з виконання зобов’язання є правочином і повністю

охоплюється цим поняттям. Інші навпаки вважають, що за своєю юридичною

природою виконання не може вважатися угодою (правочином, а лише

юридичним вчинком – правомірною дією наслідки якої настають незалежно

від того чи була вона спрямована на їх досягнення чи ні. Обґрунтування

позиції полягає у тому, що після здійснення виконання боржник не вправі

посилатися на те, що він його вчинив помилково.

 

До того при виявленні юридичної природи виконання слід виходити із

підстави виникнення юридичного обов’язку і розмежовувати сам договір як

правочин на настання зміну та припинення суб’єктивних прав та юридичних

обов’язків та його окремі елементи. Виконання договірного зобов’язання

чи зобов’язання взагалі є реалізацією відповідних суб’єктивних прав

кредитора. Воно наслідок підстав виникнення зобов’язання взагалі.

Надавати йому самостійне правове значення як окремого правочину навряд

чи є доцільним.

 

У § 242 BGB боржник зобов’язаний виконати зобов’язання добросовісно і з

урахуванням звичаїв цивільного обороту.

 

На характер дій впливає вид та підстава виникнення

зобов’язання. Більшість виконань зобов’язань полягає у необхідності

учинення активних дій безпосередньо боржника: передати майно, виконати

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ