UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПоняття та види правочинів (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3777
Скачало207
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Поняття та види правочинів

 

Відповідно до п. 2. ч. 1 ст. 11 ЦК до одних з головних і найпоширеніших

підстав виникнення цивільних прав та обов’язків цивільне законодавство

відносить договори та інші правочини. Оскільки законодавець розмежував

поняття договору та правочину спробуємо дослідити з якого часу ці

терміни відрізняються один від другого.

 

Термін «правочин» введено у українське законодавство вперше натомість

терміну «угода», який співпадав за сенсом із терміном «договір» і не в

повній мірі відображав особливість співвідношення угоди та договору як

загального та спеціального. Всякий договір є правочином, але не всякий

правочин – договір. Правочини – це будь які волевиявлення учасників

цивільних правовідносин, які спрямовані на настання цивільних прав та

юридичних обов’язків, що не суперечать праву. Тож відкривається

можливість врегулювати такі відносини, які до цього не підпадали під

угоди.

 

Окремих монографічних робіт, які б досліджували правочини в Україні та

Росії не було, тому ми повинні спиратися на загальні праці цивілістів в

ретроспективі та перспективі цього інституту. Більшість провідних

вчених, які досліджували римське приватне право вказують на правочин, як

підставу виникнення зобов’язань, хоча є і ти хто обережно використовував

цей термін, використовуючи його як синонім договору, то б то не

акцентуючи увагу на існуванні правочинів у якості окремого юридичного

факту. В подальшому ця думка була розвинута авторами, які ґрунтували

свої висновки на працях Савінї. Ми можемо погодитися з Олімпіад

Соломоновичем, що дійсно Савінї вперше ввів в обіг терміни „юридичні

факти” і „правочини”, даючи їм визначення. Навіть якщо переглянути

Дигести Юстиніана Титул XIV має назву „Про договори”, навіть в

коментарях вказано, що „pactum” і „pactio” перекладається однаково і

означає договір. Хоча є одне посилання на використання терміну

„правочини” в римську добу, однак на наш погляд його можна

використовувати з певним сумнівом – це „negotium”. Розуміючи, що

походження терміну „правочин” дуже цікаве, але певно схоластичне питання

переходимо безпосередньо до предмету дослідження.

 

Варто відзначити, що на теренах СНД правочини є суто українським

цивілістичним надбанням. Цивільні законодавства більшості пострадянських

країн використовують термін угода. Це зв’язано із термінологічною

особливістю і необхідністю надати більшої розрізняльної здатності таким

категоріям як договір де угода є його еквівалентом.

 

В українській правничій науці термін „правочин” запроваджений з легкої

руки О.А.Підопригори і розвинутий у працях його учнів. З розробкою

нового ЦК України була відроджена ідея правочинів, і вони знайшли своє

відображення у розділі IV книги першої проекту ЦК України. У “Передмові

до проекту Цивільного кодексу України” вказується: “Глава “Правочини”

(розробники пропонують повернутися до цього терміна; у чинному

Цивільному кодексі – це “угоди”) містить базові положення перш за все

договірного права”. Правомірні дії, - як вказує О.А.Підопригора, -

спрямовані на досягнення певного правового результату (на виникнення,

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ