UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПоняття та значення представництва (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось754
Скачало101
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Поняття та значення представництва

 

 

Свої цивільні права та обов'язки громадяни (фізичні особи) та

організації (юридичні особи) можуть здійснювати як самостійно так і

через так званий інститут представництва. Потреба у представництві

виникає тоді, коли в силу юридичних чи фактичних перешкод суб'єкти

правовідносин не в змозі самостійно реалізувати свої суб’єктивні права і

інколи юридичні обов’язки. Юридична особа як правова фікція взагалі

реалізовує свої права через представників. Такими є її керівник або інші

особи, що вказані у засновницьких документах, чи котрим видані в

установленому порядку довіреності (наприклад експедитори).

 

До юридичних перешкод відносяться такі обставини реальної дійсності, які

за законом не дозволяють суб'єктам правовідносин самостійно вчиняти

правочини. До них відноситься часткова чи неповна дієздатність

громадянина (недосягнення 18 річного віку), обмеження дієздатності

громадянина за рішенням суду, визнання громадянина недієздатним за

рішенням суду і т. п.). Для юридичної особи – встановлені правила щодо

здійснення її правосуб’єктності на професійній основі особами які мають

на це право. Так, отримувати готівку у банку має право та особа на ім’я

котрої відкрито рахунок, а юридичної особи її головний бухгалтер та

касир. Отримувати вибухові речовини для проведення буро вибухових робіт

може лише особа, яка має відповідний допуск на такі роботи.

 

До фактичних перешкод відносяться такі обставини реальної дійсності які

в силу суб'єктивних чи об'єктивних причин перешкоджають суб'єктам

правовідносин особисто вчиняти право чини. Це може бути хвороба,

відсутність суб'єкта в момент реалізації його прав і обов’язків у місці

проживання, юридична безграмотність чи недостатня компетентність;

небажання особисто реалізувати свої права та обов'язки і т. п.);

відсутність спеціальних знань чи досвіду, які необхідні для реалізації

таких прав (захист прав у судах, патентування об’єктів промислової

власності тощо). Для юридичних осіб – спеціалізація його працівників і

неможливість органа юридичної особи представляти її буквально у всіх

правовідносинах.

 

Інститут представництва має давню історію. Його елементи просліджуються

у праві Єгипту, Греції. Згадуються ці відносини і в Законах царя

Хаммураппі. Так, наприклад, ще у стародавньому Римі на основі договору

доручення мандатарій (повірений) міг в інтересах іншої особи

(довірителя) укладати угоди, виконувати процесуальні дії і т.п. Широкого

розповсюдження інститут представництва отримав в XIX- XX століттях у

зв'язку з розвитком товарно-грошового обігу і як наслідок ускладненням

цивільно-правових відносин.

 

Першим, хто сформулював узагальнену формулу представництва був Гуго

Грацій. За ним прокуратор отримує права безпосередньо на користь особи,

яку представляють, за допомогою договору, який він укладає з третіми

особами згідно з даним йому дорученням. Тому не дарма відмічається, що

ця теорія була перекручена і є результатом доручення, а не

представництва у ч своєму чистому виді.

 

Таке розуміння представництва як результату доручення запозичене у

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ