UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПравова культура юриста (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2022
Скачало130
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Правова культура юриста

 

У процесі суспільного розвитку первинне поняття права поступово набуває

філософського змісту. Це свідчить про світоглядну цінність права,

оскільки право - це цілісна наука про людський світ. Звичайно, первинне

правове поле вміщує у собі як закономірні, стабільні норми, так і

випадкові, тимчасові. Тому з погляду сучасної синергетики як науки про

самоорганізуючі випадкові процеси, розвиток права відображає складну

динаміку суспільного розвитку.

 

Упродовж віків право було продуктом та інструментом держави, мало

примусовий, насильницький, навіть каральний характер.

 

Здебільшого правове поле переважно було однополюсним, що вказує на

порушення гармонії. З метою встановлення необхідного природного балансу

на терен і законодавства влада вдавалася до підсилення насильницької

ролі права. Ці дії були (і є нині) штучними, вимушеними, підпорядковані

захисту власних інтересів можновладців. Проте, призначення позитивного

права полягає в іншому.

 

Як відомо, людина від природи вільна, наділена певними природними

правами, які необхідні для життєдіяльності. Тому правопорядок було

врегульовано у тих державах (в різні епохи), де право ставало засобом

безпеки життєдіяльності і свободи волевиявлення, захищало від свавілля

не-правових, шкідливих та небезпечних законів. У чому ж криється

суперечливість підготовки законів?

 

Створення норми повинно відображати максимальний захист сумарних прав і

свобод громадян шляхом використання здобутків всіх видів культури даного

суспільства. Наприклад, як забезпечити свободу сучасному вітчизняному

товаровиробникові в Україні? Захистити його від невиправданих, кабальних

податків? Чи враховані при цьому національні культурні традиції, чи не є

це перестрахуванням у захисті державної влади, чи не є це прямим

шкідництвом, навмисним порушенням гармонії правового поля?

 

У процесі прийняття законів не враховуються, як правило, потреби духу та

душі, тобто невиправдано відкидаються здобутки духовності. Релігія вчить

людину розпоряджатись своїм життям, а дух (тобто людські уявлення,

мислення та внутрішні імперативи) є рушійна сила будь-якої людської

активності. Це означає, що закони, позбавлені духовних ознак, приречені

на знецінення, недієвість. Тому доцільно розглядати нормативізм у такому

порядку: природні, моральні та позитивні. Наразі позитивні (матеріальні

й процесуальні) норми мають прямо відповідати духовним та абсолютно

моральним.

 

Серед прибічників природного права немає одностайності в цьому

розумінні. Існують думки, що зміст природного права полягає або в правах

людини, або в правосвідомості у суспільних відносинах, нормах моралі,

або у законах природи і т. ін. Не заперечуючи цих тверджень, все ж

перевагу треба віддати розумінню природного права, як сукупності прав

людини, народу, нації та інших суб'єктів суспільного

 

життя.

 

Обґрунтуванням створення правових норм (позитивного права) займається

філософія права. Безумовно, сутність права можна розкрити лише з

філософських позицій. У сучасних умовах в підґрунтя позитивного права

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ