UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПравова соаіапізааія особи юриста (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1182
Скачало106
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Правова соаіапізааія особи юриста

 

Взаємозумовленість культури й освіти - очевидна. Важливим напрямом у

розвитку України як правової держави є підготовка юристів з високою

загальною та професійною культурою, здатних до філософського осмислення

цілісності людського буття та його культури. Отже, йдеться про сучасну

філософію освіти і соціалізацію юриста як суб'єкта культури.

 

Важливо з'ясувати таке поняття, як філософія правової освіти. Поняття

філософія правової освіти передбачає і забезпечує розуміння прояву

глобалізації держави і права у світі, сприйняття діалогу правових систем

завдяки розширенню гуманітарно-світоглядних полікультурних орієнтацій,

розвитку правової творчості з метою неухильного утвердження верховенства

права як прав людини, формуванню - у підсумку - особистості планетарного

типу. Філософія правової освіти неминуче передбачає утвердження

природних та моральних норм у позитивному праві, сприяє повсюдній

рецепції Європейського права.

 

Проблему соціалізації юриста як суб'єкта культури можна пов'язати з

опануванням ним історичних традицій розвитку права як соціокультурного

феномена.

 

Соціалізація — це процес залучення індивіда до системи суспільних

відносин, формування його соціального досвіду, становлення й розвиток як

цілісної особистості на основі засвоєння нею елементів культури і

соціальних цінностей.

 

Професія юриста - одна з найдавніших у людському суспільстві. У давньому

суспільстві функції правотворчості здійснювали досвідчені й найбільш

авторитетні старійшини, жерці, «волхви», служителі релігійного культу,

пізніше -духовенство (єпископи, священики). Згодом виникла потреба в

окремій групі людей, які б займалися правотворчою діяльністю, охороною

громадського порядку, тлумаченням правових норм, розв'язанням

різноманітних конфліктів та суспільних проблем.

 

Ґрунтовна підготовка юристів розпочалася в VI ст. у Римі. Римські юристи

Гай, Модестин, Павел, Папініан, Ульпіан -перші у світі творці

правознавства, які продовжили розвиток державно-правових концепцій

Давньої Греції, Давнього Риму.

 

Наприкінці XI - початку XII ст. центром розвитку юриспруденції став

університет у Болоньї (Італія). Головна увага у вивченні права

приділялася тлумаченню (глосам) кодифікації Юстиніана, особливо дигест

(від лат.- сіі^евіа - розміщую у порядку; введення уривків з творів

римських юристів) (звідси й назва - школа глосарів). Аналогічний підхід

спостерігався і в інших університетах (у Падуї, ГТізі, Парижі, Орлеані).

Вибрані глоси усієї школи видані в середині XIII ст. Аккурсіусом.

Пізніше, у Римі виникли школи коментаторів. Коментатори (постглосатори),

які заступили глосарів у ХІІІ-ХІУ ст., головну увагу приділяли

тлумаченню самих глосів, а також виявляли значний інтерес до вчення

римських юристів про природне право. Виходячи з ідеї «природи речей»,

вони трактували природне право як вічне й розумне, обстоювали його

пріоритет і верховенство над позитивним правом [157, с.42-43 ]. Римське

право і сьогодні вивчається у багатьох університетах, а його рецепція

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ