UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРозвиток політичної та правової думки в Італії (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось850
Скачало101
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Розвиток політичної та правової думки в Італії

 

1. Джамбаттіста Віко.

 

2. Чезаре Беккаріа.

 

1. Джамбаттіста Віко.

 

Д.Віко (Vico), 1668–1744, — мислитель енциклопедичного характеру:

філософ, історик, лінгвіст, правознавець. Політико-правові ідеї Віко

викладені у працях "Про незмінність правознавства" (в двох томах,

17201721) та "Основи нової науки про загальну природу нації, завдяки

яким виявляються також нові основи природного права народів" (1725).

 

Вчення Віко про політику, державу і право базується на

філософсько-методологічних ідеях про загальний розум і об'єктивний

характер історичного процесу. Мислитель вперше в Новий час почав

розглядати політичну владу, державу і право, як природно-історичні

явища, які закономірно виникають і розвиваються у контексті виникнення і

розвитку людської культури. Для наукової реконструкції реального процесу

виникнення і розвитку держави та права Віко вважав необхідним базуватися

на дослідженні історії мов, міфології і законодавчих пам'яток. Важливе

методологічне значення мало звернення Віко до етимології мови політики і

права для дослідження становлення і розвитку державно-юридичних

інститутів, у зв'язку з різноманітними факторами, включаючи природні,

господарсько-економічні, психологічні тощо. Мислитель вбачав в

етимології мови ключ до "історії речей, що позначаються даними словами",

оскільки "історія всіх природних мов повинна підлягати такому ж рядові

змін, які відбуваються з речами".

 

Становлення та розвиток держави і права Віко розглядав не просто, як

історію установ, організацій і законів, а як розвиток самої

політико-правової природи людини, її свідомості та діяльності у

політичному та правовому житті. Прогрес людства, його розвиток Віко

ділить на три періоди (епохи): "вік богів" (дитинство), для якого

характерний теократично-патріархальний тип нормативного регулювання,

який у зародковому стані містить початки права. Організація соціальної

влади цього періоду — це патріархальна теократія, в основі якої лежить

патріархальна сім'я і первісна релігія. Право цього періоду було не

правом патріархів, а безпосередньо правом богів, оскільки боги вважалися

безпосередніми правителями. Друга епоха — "вік героїв" (юність). Держава

героїчної епохи — це аристократична республіка, яка обумовлювала і

відповідні риси права і законодавства. Тут закони створюються для

користі правлячих. Право цього періоду є "волею законодавця, вираженою в

його законі". За допомогою законів аристократи захищали свої інтереси,

нав'язуючи свою волю всьому суспільству. Право, як масштаб і норма

свободи і справедливості, яка базується на вічному, божественному

розумі, знаходилося у цей період у нерозвинутому, зародковому стані.

Воно стосувалося тільки незначної верстви людей — привілейованої

правлячої меншості, — обплутане і придавлене грубою силою та втілене у

примітивній формі, як привілей "благородних", на противагу цілковитій

безправності слуг, рабів, плебеїв. Право цього періоду є патриціанським,

аристократичним, а не народним, не загальнолюдським. Третій період —

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ