UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСторони в цивільному процесі (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось781
Скачало90
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Сторони в цивільному процесі

 

Сторони — це основні суб’єкти позовного провадження, особисто

зацікавлені в позитивному для них судовому рішенні, від імені та в

інтересах яких ведеться справа, на яких поширюється матеріально-правова

сила рішення і покладаються судові витрати. Сторони — це особи, чий спір

про право повинен вирішити суд. Сторонами в цивільному процесі є позивач

і відповідач. Для сторін характерна протилежність їх процесуальних

інтересів. Тому злиття позивача й відповідача обов’язково зумовлює

припинення справи (наприклад, у випадку майнового спору між батьком і

сином смерть батька може викликати припинення процесу. Адже якщо син

прийме спадщину, то стане суб’єктом права вимоги до самого себе).

 

На всіх стадіях процесу і позивач і відповідач мають права й обов’язки

(ст. 99 ЦПК). Будучи суб’єктами спірного правовідношення, сторони можуть

розпоряджатися об’єктом процесу: позивач має право змінювати предмет і

підставу позову, збільшувати або зменшувати розмір позовних вимог,

відмовитися від позову; відповідач може визнати позов; сторони можуть

укласти мирову угоду. До основних прав сторін належать також права,

закріплені в принципах. Процесуальні обов’язки сторін розділяються на

загальні (що стосуються будь-якої справи) і спеціальні (пов’язані з

певною категорією справ).

 

Згідно зі ст. 104 ЦПК позов може бути пред’явлений одночасно кількома

позивачами або до кількох відповідачів. Це називається процесуальною

співучастю.

 

Процесуальну співучасть розрізняють за формами:

 

активна — кілька позивачів пред’являють позов до одного відповідача;

 

пасивна — один позивач пред’являє позов до кількох відповідачів;

 

змішана — декілька позивачів пред’являють позов до декількох

відповідачів.

 

За ступенем обов’язковості співучасть буває:

 

обов’язкова — коли неможливо вирішити спір без залучення в процес інших

суб’єктів цього правовідношення (у справах про право спільної власності,

про виключення майна з опису, про право спадкування, про захист честі і

гідності);

 

факультативна — коли необов’язково залучати всіх суб’єктів

правовідношення, щоб вирішити питання про права одного із них. Вона

ґрунтується на доцільності спільного розгляду позовних вимог кількох

позивачів або до кількох відповідачів.

 

h

 

j

 

 

 

0мог означає, що це вимоги з одних правовідносин, в яких збігаються

предмет і підстави. Одночасний розгляд таких вимог сприяє економії

процесуальних засобів та запобігає винесенню судом суперечних рішень із

однорідних питань. Кожен із співучасників виступає у процесі самостійно.

Але всі співучасники можуть доручити ведення справи одному з них.

 

Таким чином, процесуальна співучасть є однією з гарантій встановлення

об’єктивної істини по справі та значно прискорює розгляд і вирішення

питань.

 

Для нормального розвитку в суді цивільного процесу необхідно, щоб особа

була належним позивачем або відповідачем (ст. 105 ЦПК). Під час розгляду

справи суд може встановити, що одна зі сторін є неналежною. В такому

випадку виникає необхідність її заміни.

 

Правові наслідки заміни неналежної сторони:

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ