UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтруктура цивільних правовідносин (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3277
Скачало138
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Структура цивільних правовідносин

 

Цивільні правовідносини як і інші правовідносини мають свої елементи

(структуру). Традиційною вважається трьохланкова структура за якої до

елементів цивільних правовідносин відносять суб’єкти, об’єкти та зміст.

 

Суб’єкти – це учасники цивільних правовідносин. Згідно ст. 2 ЦКУ ними є

фізичні особи і юридичні особи. Останні створені людьми для забезпечення

їх спільних інтересів певні соціальні утворення (організації) що

отримали узагальнену назву юридичних осіб. Крім цього учасниками

правовідносин може бути: держава України, Автономна Республіка Крим,

адміністративно-територіальні утворення, іноземні держави та міжнародні

урядові і неурядові організації. Слід зазначити, що юридичні особи

публічного права у цивільних правовідносинах здебільше виступають

пасивними учасниками. Вони є носіями особистих немайнових прав,

власниками цільового майна (коштів). Останні витрачають виключно у

визначених видатковими частинами кошторису межах і на майно, роботи,

послуги що необхідні для виконання безпосередніх завдань.

 

Серед учасників цивільних правовідносин розрізняють лише тих, яким

належить право (активні суб’єкти), тих яким належить лише юридичний

обов’язок (пасивні суб’єкти). Проте таких чистих суб’єктів мало.

Здебільше один і той же учасник правовідносин має одночасно права і

юридичні обов’язки. Для моделювання однотипної юридично значимої

поведінки і задля єдності правозастосування учасники цивільних

правовідносин наділені умовно спеціальними юридичними властивостями:

правоздатністю і дієздатністю. Про це вже йшлося у курсі теорії права і

піде більш змістовно розмова у подальших лекціях.

 

Здебільше центральною ланкою цивільних правовідносин є саме їх суб’єкт і

особливо новій суб’єктивного цивільного права. Як управоможена сторона

такий суб’єкт діє виключно у своїх або чужих інтересах і самостійно

визначає місце, спосіб, характер задоволення такого інтересу якщо

законом не встановлено імперативів. Суб’єкт своєю поведінкою визиває

правовідносини, а через це й надає реальності взагалі то абстрактній

нормі цивільного права.

 

Крім цього на цивільні правовідносини може впливати правовий статус

суб’єкта. Так, фізичні особи, що мають статус державного службовця в

ряді цивільних приймати участь не можуть (займатися підприємництвом).

Індивідуальне правове становище часто стає перепоною для реалізації

інших прав (обмежено дієздатний, перебування у шлюбі, тощо).

 

Спеціальний правовий статус юриста чи кваліфікованого юриста (адвоката,

повіренного у справах інтелектуальної власності) зумовлює можливість

вступу у певні цивільні правовідносини фахового ххараткрету

(адвокатувати у кримінальних справах, представляти інтереси володільців

прав інтелектуальної власності.

 

Юридичні особи мають спеціальну правосуб’єктність і можуть приймати

участь лише в тих правовідносинах для який вони створені і які

передбачені у їх засновницьких документах.

 

Об’єкти цивільних правовідносин це все те, з приводу чого виникають

суб’єктивні права і юридичні обов’язки. Лише за таких умов учасники цих

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ