UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСуб’єктивна сторона складу злочину (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4274
Скачало214
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Суб’єктивна сторона складу злочину

 

Поняття і значення суб’єктивної сторони злочину.

 

Вина: її поняття та форми.

 

Умисел і його види.

 

Необережність та її види.

 

Змішана (подвійна) форма вини.

 

Факультативні ознаки суб’єктивної сторони: мотив і мета злочину,

емоційний стан.

 

Помилка та її вплив на кримінальну відповідальність.

 

Поняття і значення суб’єктивної сторони злочину

 

Переходячи до останнього четвертого елементу складу злочину, студенти

повинні зазначити, що суб’єктивна сторона злочину - це внутрішня сторона

злочину, тобто психічна діяльність особи, що відображує ставлення її

свідомості й волі до суспільне небезпечного діяння, котре нею

вчиняється, і до його наслідків.

 

Слід зосередити увагу на тому, що до ознак, які утворюють суб’єктивну

сторону злочину, відносяться: вина, мотив, мета злочину та емоційний

стан. Слід зазначити, що останню ознаку суб’єктивної сторони виділяють

не всі вчені.

 

Вина - основна й обов’язкова ознака суб’єктивної сторони будь-якого

злочину. У ст. 62 Конституції України зазначено, що особа вважається

невинуватою у вчинені злочину і не може бути піддана кримінальному

покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і

встановлено обвинувальним вироком суду. Це конституційне положення

закріплено у ч. 2 ст. 2 КК: особа вважається невинуватою у вчинені

злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не

буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком.

Конкретизується це положення у ст.ст. 23, 24, 25 Загальної частини КК та

в статтях Особливої частини КК. Воно свідчить про недопустимість у

вітчизняному кримінальному праві об’єктивного ставлення у вину, тобто

покладення відповідальності за заподіяні суспільне небезпечні наслідки

при відсутності вини особи, яка їх заподіяла.

 

Мотив і мета - це факультативні ознаки суб’єктивної сторони злочину.

Вони вимагають свого встановлення лише у тих випадках, коли про це прямо

зазначено у законі (в диспозиції статті Особливої частини КК) або коли

вони однозначно випливають із змісту злочину.

 

У деяких випадках кримінальний закон вказує на особливий емоційний стан

як ознаку суб’єктивної сторони. Так відповідно до ст.ст. 116, 123 КК

такий емоційний стан, як сильне душевне хвилювання, входить до змісту

суб’єктивної сторони.

 

Суб’єктивна сторона складу злочину має велике практичне значення.

Кримінальна відповідальність можлива і настає лише при наявності в

діянні встановлених законом суб’єктивних ознак – свідомості, інтелекту,

волі. Ці ознаки суб’єктивної сторони злочину мають вирішальне значення

для:

 

1) правильної оцінки суспільної небезпечності діяння,

 

2) відмеження злочинної вини від невинно заподіяної шкоди,

 

3) виключення об’єктивної осудності,

 

4) кваліфікацій злочинів,

 

5) призначення покарання.

 

Отже, повне і всебічне встановлення ознак, що характеризують суб’єктивну

сторону злочину є необхідною умовою правильної кваліфікації злочину,

визначає ступінь суспільної небезпеки діяння й особи, яка його вчинила,

впливає на застосування покарання.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ