UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЦілі і завдання правового закріплення державної економічної політики (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1288
Скачало258
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Цілі і завдання правового закріплення державної економічної політики

 

З початку 90-х років минулого століття в Україні відбувається докорінне

реформування економічних відносин, викликане кризовими явищами, які

поступово наростали в економіці колишнього Радянського Союзу і майже

всіх держав Східної Європи.

 

Протягом шести десятиліть, починаючи з кінця 20-х років, в умовах

загальнодержавної власності на всі засоби виробництва, землю, природні

ресурси складався господарський механізм, основою якого було

централізоване директивне планування, пріоритетний розвиток галузей

військово-виробничого комплексу, тощо.

 

Уже в 60-ті роки стало очевидним, що система господарювання, яка

склалася, не відповідає потребам розвитку виробничих сил, що проявлялося

в падінні темпів економічного зростання, несприйняття виробництвом

досягнень науково-технічного прогресу, низькому життєвому рівні

населення.

 

Керівництво колишнього Радянського Союзу неодноразово намагалося

реформувати («вдосконалювати») господарські відносини та організацію

управління економікою. Найбільш відомими заходами в цій сфері була,

наприклад, спроба встановити в 1957 році територіальну систему

керівництва господарством, на відміну від галузевої; реформа 1965 року,

спрямована на поліпшення керівництва промисловістю, вдосконалення

планування та посилення економічного стимулювання промислового

виробництва; всебічний економічний експеримент 1984 року з розширення

прав підприємств у плануванні та господарській діяльності тощо.

 

Проте всі ці спроби не дали відчутних результатів. Продовжувалося

падіння темпів виробництва, «проїдалися» сировинні ресурси, що змусило

керівництво колишнього СРСР зміни ги економічну політику. Але

запропонований у 1985 році «курс прискорення» та програма докорінної

перебудови економіки на практиці дуже негативно вплинули на стан

народного господарства, поглибили кризу, ще більш знизили життєвий

рівень населення. Та, незважаючи на явну неспроможність подолати кризові

явища методами державного регулювання економіки, право-творча діяльність

того періоду базувалася на недоторканності базисного закону

«планомірного і пропорційного розвитку», як і раніше, стверджувалося,

шо, на відміну від анархії ринкової конкуренції, державне планування

«виступає як спосіб функціонування економіки, механізм регулювання

пропорцій ... де суспільство мас можливість узгодженого розподілу

суспільної праці в різних сферах»'. Хоча вже на той час деякі країни

Східної Європи мали досвід позитивного впливу обмеженого приватного

підприємництва та державної підтримки економічної конкуренції на рівень

розвитку виробничих сил. Так, наприклад, в Угорщині під час економічної

реформи 1966-1967 років були визнані недоліки директивного планування і

вжиті заходи щодо стимулювання конкуренції міждержавними підприємствами.

 

Усвідомлюючи багаторічний негативний досвід реформування господарських

відносин у межах незмінного економічного базису — монополії

загальнодержавної власності на засоби виробництва, наше суспільство

дійшло висновку про необхідність зміни соціально-економічиої орієнтації.

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ