UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЦивільна правоздатність: поняття, зміст, особливість (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4620
Скачало381
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ки від її державного визнання, але й від того, якими

конкретними правами володіє особа і в яких відносинах знаходиться з

іншими особами. Друга виходить із сумарного вираження можливостей

конкретної особи. С.М.Братусь відстоюючи теорію статичної

правоздатності, не підтримував наявності секундарної правоздатності і

вказував, що це або елемент правоздатності, або звичайне суб’єктивне

право.

 

Ми надаємо терміну “секундарна” правоздатність інше забарвлення. Він

повинен застосовуватися до тих видів правоздатності, які виникають з

досягненням певного віку. Іншими словами мова йде про появу спеціальної

правоздатності: трудової, сімейної, підприємницької, процесуальної.

Перша врегульована трудовим правом і визначає можливість укладати

трудовий договір, мова не йде про здатність виконувати певну роботу.

Трудотерапія використовується і повинна використовуватися змалку.

Сімейна правоздатність полягає у можливості створювати власну сім’ю що

настає з досягненням шлюбного віку. Підприємницька правоздатність

виникає за загальним правилом з досягненням повноліття.

 

Сьогодні українські та інші правники схиляються до того, що

правоздатність - природна властивість кожної людини, яка виникає у неї в

силу одного юридичного факту – народження.

 

У новому ЦК України правоздатність визначена як здатність мати цивільні

права та обов’язки, яка визнається за всіма фізичними особами (ч. 1 ст.

25). Отже, цивільна правоздатність – , перш за все, здатність бути

учасником цивільних правовідносин. Такий висновок виходить із

загальнотеоретичного постулату (аксіоми), що права і обов’язки немислимі

поза правовідносинами. Але здатність є абстрактною можливістю мати

права, а не реальною. Вона може бути реалізована, а може і так

залишитися правовою можливістю. Якщо не буде конкретного юридичного

факту, яким ці можливості із абстрактного стану будуть переведені у

реальність – конкретні суб’єктивні права та юридичні обов’язки, вони так

і зостануться абстрактними можливостями. Іншими словами, абстрактність

прав обумовлює і абстрактність можливих правовідносин. Ніяких статичних

правовідносин не існує і не може існувати. Тому слід чітко розмежовувати

правові конструкції як інструменти наукового пізнання та реальні

правовідносини, що виникають на підставі конкретних, знову ж таки не

абстрактних, юридичних фактів.

 

Другий, не менш важливий, момент – усвідомлення того, що вона є правовою

якістю і детермінована становленостями самого суспільства (формація,

характер, спрямування, основні його цінності тощо). Тому суспільство

може певним чином корегувати природну здатність, яка загалом є рівною

для всіх homo sapiens. Корелянтами рівної для всіх природної

правоздатності є економічні і біологічні (об’єктивні) та суб’єктивні

(волевиявлення вищих державних органів у нормах права щодо обмеження

певних природних прав людини) чинники. По мірі демократизації держави і

реальності її слугування саме людині взагалі, а не лише окремим

представникам цього суспільства, об’єктивні і суб’єктивні кореляти мають

тенденцію до зближення. Але завжди були і будуть такі правові

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ