UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЦивільне законодавство (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2442
Скачало325
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

виконавчої влади. Локальні

нормативні акти не повинні суперечити позитивному законодавству держави;

 

співвідношенням закону і договору. У цивільному праві відповідно до ч.3

ст. 6 ЦКУ сторони в договорі можуть відступити від положень актів

цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Проте сторони в договорі не можуть відступити від положень актів

цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також

у разі, якщо обов’язковість для сторін положень актів цивільного

законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

 

Не слід ігнорувати і правову доктрину. Наукова школа, вишкіл тих, хто

застосовує норми права при вирішенні конкретних справ безумовно впливає

на прийняті рішення. Тому теж слугують спеціальні професійні факультети

(факультет підготовки суддів), інститути перепідготовки (слідчих) тощо.

В них на базі загальної освіти деталізуються її певні складові, що

необхідні для обраної професійної діяльності.

 

?????????\?льки поскільки учасники правовідносин не внесли в них певні

корективи які враховують: інтерес сторін, взаємоузгодженні

волевиявлення, особливі довірчі стосунки між суб’єктами, намагання

ускладнити додатковими умовами тощо. Зрозуміло, що це стосується

правочинів і насамперед договорів. Разом з тим диспозитивна норма

здебільше має застереження “якщо договором або законом не встановлене

інше”. Звідси ідеальна модель або дозволяє ускладнювати чи, навпаки,

спрощувати відносини, або норма права є імперативною.

 

Наявність в цивільному законодавстві імперативних норм при загальному

принципі диспозитивності слугує стабілізації основних інститутів

цивільного права які встановлюють правовий режим його об’єктів, правове

становище певних суб’єктів, наслідки цивільного правопорушення. Цим

самим досягається стабільність цивільного законодавства повторюваність і

прогнозування цивільних правовідносин, а через це і стабільність

правозастосовчої практики. При тому за відсутності прямої вказівки на

диспозитивність слід виходити з презумпції імперативності норм

цивільного законодавства.

 

Здебільше чинне цивільне законодавство побудоване на ідеї деталізації

врегульованих ним правовідносин. Якщо в Конституції України ці відносини

визначено в загальному на ембріональному рівні то в ЦК вони змодельовані

більш чіткіше, а в спеціальним нормативним актах конкретизовані, а то і

деталізовані. Так, в ст.13 Конституції України встановлено інститут

тягаря власності, в статтях 322, 323 ЦК України цей інститут права

визначений змістовно, Законом України “Про страхування” визначено

механізм перенесення тягаря ризику на інших осіб (страховиків),

Правилами страхування конкретизовані умови і правове становище сторін,

страховим полісом – уточняються суб’єкти і об’єкти страхування майна,

наслідки настання страхового випадку тощо.

 

Така деталізація призводить до того, що деякі загальні норми на практиці

майже ніколи не застосовуються.

 

При визначенні сутності цивільного законодавства виходять з його

системності і того що воно є системою нормативних актів в яких

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ