UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75883
останнє поновлення: 2016-12-30
за 7 днів додано 0

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЦивільне правове відношення (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось10417
Скачало349
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ки на це в законі.

 

Залежно від різноманітних ознак, правочини можуть бути розподілені на

декілька основних класифікацій.

 

1) Залежно від кількості осіб, вираження волі яких необхідно та

достатньо для укладення правочину:

 

а) односторонній правочин – це правочини, для вчинення яких достатньо

волі однієї особи, наприклад, прийняття спадщини, оголошення конкурсу

тощо.

 

б) двосторонній правочин – це правочини для вчинення яких потрібно

узгодження волі двох осіб (зустрічної та співпадаючої).

 

в) багатосторонній правочин – це правочини, для вчинення яких потрібно

узгодження волі більш аніж двох осіб, наприклад, договір про сумісну

діяльність.

 

При цьому, двосторонні та багатосторонні правочини іменуються

договорами. Тому кожен договір є правочином, проте не кожен правочин є

договором.

 

2) Залежно від того, чи має правочин на меті відплатність:

 

а) відплатний правочин - правочин, в якому одна сторона за виконання нею

обов'язку повинна отримати відповідне відшкодування, чи то у формі

грошей, інших майнових цінностей, чи то у формі іншого зустрічного

надання, наприклад, купівля-продаж, міна тощо.

 

б) безвідплатний правочин - правочин, в якому майнове відшкодування, або

інше зустрічного надання за виконане зобов'язання не передбачено,

наприклад, договір позички.

 

3) Залежно від моменту виникнення правочину:

 

а) консенсуальний правочин - правочин, який вважається укладеним з

моменту досягнення домовленості між сторонами за всіма істотними

умовами, наприклад, купівля-продаж, підряд.

 

б) реальний правочин – правочин, для якого досягнення домовленості є

недостатнім, і моментом його укладення вважають момент фактичного

виконання дій, наприклад, позика, перевезення, дарування.

 

4) Залежно від значення підстав правочину для його дійсності:

 

а) каузальний правочин – це правочин, із якого чітко видно, яку правову

мету він переслідує, і не дотримання цієї умови тягне за собою

недійсність правочину.

 

б) абстрактний правочин – це правочин, в якому його мета (підстава) є

юридично неважливою, наприклад, вексель.

 

Окремо слід виділяти також і умовні правочини, тобто за якими виникнення

цивільних правовідносин ставиться в залежність від якої-небудь обставини

(дії чи події), яка може наступити чи не наступити в майбутньому.

Основною характерною ознакою умовного правочину є невизначеність на

момент його укладення того, чи наступить вказана обставина, чи ні та

об'єктивна можливість її настання. Правочин може бути укладено під:

 

а) відкладальною умовою, тобто, коли сторони поставили можливість

виникнення правовідносин залежно від настання умови;

 

б) скасувальною умовою, тобто, коли сторони поставили можливість

припинення залежно від настання умов.

 

При цьому, якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона,

якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала. І навпаки,

якщо настанню обставини недобросовісно сприяла сторона, якій це вигідно,

обставина вважається такою, що не настала.

 

Для того, щоб правочин мав природу юридичного факту, тобто міг породити

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] 34 [35] [36] [37] [38] [39]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ