UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЮридична деонтологія в онтологічному вимірі (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2419
Скачало273
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

вий

глузд. При цьому відбувається адекватне розуміння сутності явища

службового обов'язку і виникає почуття його внутрішнього імперативу. У

такий спосіб сформований внутрішній імператив службового обов'язку буде

достатньо обгрунтованим.

 

[Явище службового обов'язку юриста не є сумою окремих

мікроявищ^оскільки, крім них, існують інші чинники, які формують ціле. І

Це можуть бути певні ідеї, концепції,? навіть^соціальна атмосфера^Юрист

не може охопити увесь комплекс чинників, які визначають явище обов'язку.

Проте йому треба здійснити якомога дрібніший поділ (виокремлення) з

наступним ґрунтовним аналізом.ІТакі дії є обов'язковими.

 

Проте неможливо підсумувати усі властивості мікроявищ, оскільки у

будь-якому випадку виокремлення є далеко не повним. Важливо встановити

діалектичний зв'язок між частинами досліджуваного явища і відчути дух

власного обов'язку в кожній частині цілого.

 

Більш глибоке пізнання явища обов'язку грунтується на таких філософських

категоріях, як абстрактне й конкретне. Абстрактні поняття проходять

стадію чуттєвого пізнання явищ, вони є логічною основою конкретного.

Поняття виникають на основі конкретних випадків. Тому у педагогічній

діяльності часто після ознайомлення з поняттями вдаються до прикладів,

до конкретного, до практики. Тобто тут наявний відомий у науці зв 'язок

теорії з практикою.

 

У процесі пізнання поняття службового обов'язку і почуттєве сприйняття

службового обов'язку треба сприймати цілісно. Проте юридична практика

виявляє їх різне співвідношення.

 

У першому випадку юрист спочатку сприймає юридичні поняття службового

обов'язку, як правило, його зовнішній імператив. Тобто він діє за

обставин, коли не вистачає часу для роздумів, або не виявляє сутності у

явищі обов'язку. Так чи інакше, юрист прийняв повинність обов'язку до

виконання, оскільки ці юридичні поняття є одним із виявів його

правосвідомості. Але наступний етап має бути пов'язаний з почуттєвим

сприйняттям службового обов'язку. Якщо емоційно-почуттєва сфера

свідомості юриста недостатньо розвинена, то він бездумно, навіть

автоматично виконуватиме вимоги зовнішнього імперативу обов'язку.

 

Прикладом творчого пізнання явища обов'язку є положення, коли юридичному

поняттю службового обов'язку передує його почуттєве сприйняття. Юрист

відчуває як внутрішній, так і зовнішній імперативи службового обов'язку.

Це запобігає порушенню правового почуття, однак викликає побоювання,

небажання йти на професійний ризик.

 

Зрозуміло, найефективнішим є пізнання, при якому юридичне поняття

службового обов'язку і почуттєве його сприйняття виникають одночасно.

Здебільшого це характерно для досвідчених юристів із високою

інтелектуальною та емоційною культурою. Юридичні поняття й почуттєве

сприйняття службового обов'язку однаково важливі для правоохоронної

діяльності.

 

Отже, процес пізнання явища обов'язку грунтується на філософській

методології. Важливо також керуватися здобутками психологічної науки. На

філософсько-психологічних засадах здійснюється функціонування службового

обов'язку юриста, що позитивно впливає на розвиток правової діяльності

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] 4 [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ