Інтерактивні технології навчання як засіб розвитку творчого потенціалу
учнів
Соціальні перетворення в українському суспільстві змінили орієнтації в
галузі освіти. Процес реформування освіти в Україні являє собою спробу
застосування нових форм роботи. Тому головним питанням освітнього
процесу є опанування учнями умінь і навичок саморозвитку особистості,
яке вирішується шляхом упровадження технологій, організації процесу
навчання, пошуками відповіді на питання: „як навчати, як створити
умови”.
Багато основних методичних інновацій пов’язано із застосуванням
інтерактивних технологій. Інтерактивний – означає взаємодіяти або
знаходитися у процесі бесіди, діалога з чим-небудь або з ким-небудь.
Відповідно, інтерактивне навчання – це, перш за все, діалогічне
навчання, в процесі якого взаємодіють учитель та учень. Навчальний
процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це
співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання в
співпраці), де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами
навчання. Педагог виступає лише в ролі організатора процесу навчання,
лідера групи. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання
життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання
проблем. Воно ефективно сприяє формуванню вмінь, навичок і цінностей,
створює атмосферу співробітництва, взаємодії, дозволяє педагогові стати
справжнім лідером дитячого колективу.
Інтерактивні технології потребують певної зміни всього життя класу, а
також значної кількості часу для підготовки, як учнів, так і вчителя.
Починайте з поступового використання цих технологій, якщо ви або учні з
ними не знайомі. Краще старанно підготувати декілька інтерактивних
занять у навчальному році, ніж часто проводити похапцем підготовлені
„ігри”. Використовуйте спочатку прості інтерактивні технології: роботу в
парах, малих групах, мозковий штурм, акваріум тощо. Коли у вас і в учнів
з’явиться досвід подібної роботи, такі заняття будуть проходити набагато
легше, а підготовка не забиратиме багато часу. Використання
інтерактивних технологій -не самоціль. Це лише засіб створення тієї
атмосфери в класі, що найліпше сприяє співробітництву, порозумінню і
доброзичливості, надає можливості дійсно реалізувати
особистісно-орієнтоване навчання. Для ефективного застосування
інтерактивних технологій я пропоную слідуюче:
– дати завдання учням для попередньої підготовки: прочитати, продумати,
виконати самостійні підготовчі завдання;
– відібрати для уроку такі інтерактивні вправи, які б дали учням „ключ”
до засвоєння тем;
– під час самих інтерактивних вправ дати учням час подумати над
завданням, щоб вони виконували його серйозно;
– на одному занятті можна використовувати одну (максимум – дві)
інтерактивні вправи, а не цілий калейдоскоп;
– проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних
матеріалів теми, що не були пов’язані з інтерактивними завданнями.
Інтерактивне навчання використовують за умови застосування фронтальної
(учитель навчає одночасно групу або весь клас учнів) та кооперативної
(усі учні активно навчають одне одного) форм організації навчальної
діяльності учнів(інтерактивні технології передбачають саме ці дві
форми). Кожна з цих форм має свої особливості, які необхідно
враховувати, підбираючи ті чи інші способи організації засвоєння учнями
знань.
Фронтальна форма організації навчальної діяльності учнів має більшу
кількість слухачів від тих, хто говорить. Усі учні в кожен момент часу
працюють разом чи індивідуально над одним завданням із подальшим
контролем результатів.
Кооперативна форма навчальної діяльності учнів полягає в тому, коли в
ході навчання, окрім засвоєння нових знань, умінь і навичок, група учнів
навчає кожного свого члена. Це передбачає систематичну участь кожного
учня в навчанні всіх.
За кооперативної форми організації навчальної діяльності учнів провідну
роль відіграє спілкування і взаємодія учнів одне з одним. Продуктивною
кооперативна робота може бути лише тоді, коли склад груп постійно
змінюється і кожен учень так чи інакше спілкується з усіма іншими. Поділ
учнів на групи та надання кожній із них завдання — чудовий засіб
розвинути в них соціальне почуття. Вони більш занурюються в навчання,
оскільки роблять це разом з однолітками. Одного разу залучені до
спільної роботи, учні вже відчувають потребу обговорити те, що вони
роблять разом, що веде до зміцнення зв’язків між ними. Кооперативне
навчання сприяє активному засвоєнню матеріалу. Спільні дії у малих
групах, обговорення матеріалу з іншими, навчання одне одного дають
можливість зрозуміти, опанувати матеріал.
Кооперативна навчальна діяльність – це модель організації навчання у
малих групах учнів, об’єднаних спільною навчальною метою. До
кооперативних технологій належать:
– робота в парах („Обличчям до обличчя”, „Думати, працювати в парі,
обмінюватися думками”);
– змінювати трійки;
– два – чотири – усі разом;
– карусель;
– робота в малих групах;
– акваріум.
До фронтального навчання відносять інтерактивні технології, що
передбачають одночасну спільну роботу всього класу:
* обговорення проблеми в загальному колі;
* мікрофон;
* незакінчені речення;
* мозковий штурм;
* навчаючи-вчуся („Кожен навчає кожного”);
* ажурна пилка;
* аналіз ситуації.
Модель навчання у грі – це побудова навчального процесу шляхом включення
учня до гри (передусім ігрове моделювання явищ, що вивчаються):
– імітації;
– спрощене судове слухання;
– розігрування ситуації за ролями („рольова гра”, „програвання
сценки”, „драматизація”).
Навчання в дискусії
За визначенням науковців, дискусія – це широке публічне обговорення
якогось спірного питання. Вона сприяє розвиткові критичного мислення,
дає змогу визначити власну позицію, формує навички обстоювання своєї
думки, поглиблює знання з обговорюваної проблеми.
До технологій навчання в дискусії належать:
* займи дискусію;
* зміни дискусію;
* безперервна школа думок;
* дискусія;
* дискусія у стилі телевізійного ток-шоу;
* оцінювальна дискусія;
* дебати.
Через відсутність у науковій літературі будь-якої класифікації
інтерактивних технологій навчання, я спиралася на умовну робочу
класифікацію авторів-укладачів видання „Сучасній школі – демократичну
освіту” О.Пометун та Л.Пироженко.
Отже, технологія інтерактивного навчання – така організація навчального
процесу, за якої неможлива неучасть у процесі пізнання: або кожен учень
має конкретне завдання, за виконання якого він повинен публічно
відзвітуватися, або від його діяльності залежить якість виконання
поставленого перед групою завдання.
Інтерактивне навчання дозволяє вирішувати одночасно декілька завдань.
Головне – воно розвиває комунікативні вміння і навички, допомагає
встановленню емоційних контактів між учнями, забезпечує виховну мету,
оскільки привчає працювати в команді, прислуховуватися до думки
однокласників. Як показує практика, використання інтерактива в процесі
уроку, знімає нервову напругу учнів.
Розглядаючи інтерактивні технології навчання як інноваційні, слід
пам’ятати, що будь-яка педагогічна технологія буде мертвою, якщо реальні
люди, які її втілюють, не сприйматимуть її як цілісну систему.
Розроблена і описана технологія – це одне, а її реалізація на уроці –
зовсім інше, бо несе відбиток особистості, інтелекту конкретного
вчителя, який здійснює навчання на кожному уроці шляхом застосування
відповідних підходів до навчання. Один із таких підходів – цікавий,
творчий. Це – інтерактивне навчання.
Людина виховує себе і людину виховують інші, але виховувати і
виховуватись потрібно вчити, впливаючи на свідомість. І в цьому процесі
курс зарубіжної літератури посідає одне з провідних місць, вирішуючи
головне завдання сучасної освіти – формування власної свідомості учня.
Слід зробити так, щоб учні самостійно дійшли певного висновку або
сформулювали певне визначення.
На уроках літератури час від часу постає питання добра і зла. Так, у
п’ятому класі під час вивчення казок розмірковуємо над питаннями: що є
поганим, а що -добрим? Хто чи що відображає сили добра чи зла?
Урок позакласного читання
Г.Х.Андерсен „Гидке каченя”. „Коло думок”. Завдяки цьому прийому всі
учні можуть бути залучені до дискусії, висловивши хоча б одну думку.
Завдання вчителя – узагальнити інформацію.
Запитання для дискусії:
– Чому саме з літа починає свою казку Андерсен?
– Пташеня було велике та гидке! Його треба виправити. Як і чому?
– Скубали, клювали, штовхали, глузували, пригнічували гидке каченя на
пташиному дворі. Що передають нам дані дієслова? Стало посміховищем?
Треба прогнати? А куди?
– Мати – качка про каченя:
а) гарно гребе лапками;
б) нічого нікому не зробило;
в) має хорошу вдачу;
г) зовнішність нічого не значить;
д) воно покращає з часом;
е) буде дужим і виб’ється на дорогу.
І як вирок матері: „Хоч би мої очі тебе не бачили”. Чому? І чи має право
так говорити мати?
„Робота в малих групах”.
Учні розбиваються на групи і вже отримали випереджувальне завдання –
тему для досліджень. Вони самостійно обирають зміст, форми, ролі,
проводять збір інформації, аналізують, дають оцінку даним, роблять
висновки та презентують рішення. Цей прийом дає можливість учням набути
навички, необхідні для спілкування та співпраці. Ролі в групах:
керівник, секретар, посередник, доповідач.
Завдання І групі.
Епізод казки „Велике болото, де жили дикі качки”.
1. Прослідкувати стан каченяти.
2. Відношення диких качок і зухвалих гусачків до каченяти.
3. Страшне полювання. Чому? (Бо пролилась кров).
4. Великий страшний пес. Він налякав, але не з’їв. Чому? (О, яке
щастя! Я таке гидке, що навіть собака мене не схотів вкусити.
Самооцінка).
5. Чи хотілося каченяті жити? Що воно робило? Прослідкуйте за
текстом.
(Причаїлося в очереті. Лежало нерухомо. Озирнулося і дременуло. Бігло
через поля і луки. Дісталося до маленької вбогої хатинки).
Завдання II групі.
Епізод казки „Маленька хатинка”.
1. Там жили?
2. Що вмів робити кіт?
3. Що вміла робити курочка – куцоніжка?
4. Як баба їх називала?
5. Як віднеслися вони вранці до каченяти?
6. Вони в хатинці були хазяями і говорили: „Ми є світ”, бо вважали
себе половиною світу і до того ж кращою. Як ви це поясните?
7. Кіт говорив, що каченя не вміє вигинати спину, воркотіти та
пускати іскри, то не може мати своєї думки, коли говорять розумні люди.
Чи справді вони такими були?
8. Прослідкувати як поводило себе каченя. (Ховалося в куток.
Згадувало свіже повітря і сонячне проміння. Захотілося поплавати).
Завдання III групі.
„Поради курки”.
1. Які поради дає курка каченяті? (Неси яйця або воркочи. Нічого
робити, то в голову лізуть усілякі дурниці).
2. Курка говорить, що всі вони є справжніми друзями каченяті і
бажають йому лише добра. Чи згодні ви з цим?
3. Яку відповідь отримала курка на свої „мудрі” поради від каченяти?
(Я краще піду світ за очі). Як ви це розумієте?
h’J‡
ae
Використання таких прийомів у 5-ому класі вже дає можливість бути дітям
активними, довіряти, уважно слухати інших, намагатися зрозуміти тих, хто
поряд, висловлювати власний погляд, поділяти відповідальність,
лідерство, підтримувати, допомагати один одному.
При вивченні у 6-ому класі повісті Ч.Діккенса „Різдвяна пісня у прозі”
використовую такий прийом як „мозковий штурм” із використанням
конвертів. Це ефективний інтерактивний прийом колективного обговорення.
Він спонукає учасників проявити свою увагу та творчість, що досягається
шляхом вираження думок усіх учнів.
На дошці вивішується плакат „Правила проведення мозкової атаки”.
1. Записуй кожну ідею, яка спала тобі на думку.
2. Придумай якнайбільше ідей.
3. Не суди, не оцінюй жодної ідеї.
4. Тільки записуй. Клас ділиться на дві групи.
Перша група має конверт з написом: „Діккенс стверджував, що не
гроші роблять людину щасливою, а …(людяність). На столі лежать
маленькі картки. Кожен учень читає вираз, бере чисту картку, пише свій
варіант і складає у конверт.
Коли всі учні використали свій шанс, виймають картки із конверта і
знайомляться із запропонованими ідеями.
Друга група отримала конверт з написом: „У кожного чоловіка душа не
повинна бути… (замкнена). І знову ж відповідний шлях і знайомство з
учнівськими ідеями.
„Акваріум”. Учні розділяються на чотири групи. Одна сідає в центрі, аби
відокремити діючу групу від слухачів.
Завдання. Заздалегідь прочитати закінчення повісті „Різдвяна пісні у
прозі” („Я вже не той чоловік, що був раніше. Після твоєї науки я вже не
хочу бути тим, чим я був”). Обговорити його в групі. Шляхом дискусії
обговорити і дійти спільного рішення, довести, чому саме таке
твердження. Поки група займає місце, вчитель ознайомлює клас із цим
завданням і нагадує правила дискусії в малих групах. Групі пропонується
прочитати цей вислів повністю і обговорити його. Всі інші учні класу
мають тільки слухати, не втручаючись у процес обговорення.
Після виступу групи вчитель ставить питання:
1. Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?
2. Чи була ця думка достатньо аргументована?
3. Який з аргументів ви вважаєте найпереконливішим?
Після цього місця в „акваріумі” займає інша група і обговорює наступну
ситуацію.
Всі групи по черзі мають побувати в „акваріумі” і діяльність кожної
обговорюється класом.
Варіанти відповіді.
– Справді, не як усі жив Скрудж, мабуть, тому про нього після смерті, як
про нікого, говорять з презирством та байдужістю. Жадоба до наживи
стерла милосердя, співчуття, любов до ближнього. Щастя, яке ще донедавна
він тримав у руках, відчував на дотик його прохолоду, милувався його
сліпучим блиском втікало від нього. І в ту мить приходило розуміння
істинного щастя, яке бачилося у добрих справах. Мабуть, це і є таємниця,
яку відкрив йому дух, – бути щасливим у любові до людей, до ближнього.
„Мікрофон”. Цей прийом дає можливість сказати щось швидко по черзі,
відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.
Уявіть, що у вас мікрофон і ви на сцені в ролі Діка Сенда. У героя є
його життєве кредо: „… праця – це закон життя, хто змалку знає, що
хліб заробляється тільки в поті чола, той завжди готовий на великі
справи і в свій день знайде і волю, і силу, щоб їх здійснити”.
1. Чи згодні ви із цим твердженням? Відповідь аргументуйте.
Дуже цікавою формою роботи на уроках літератури є написання сенканів –
невеличких творів-характеристик героїв, явищ, що пишуться за такою
схемою:
1 рядок – містить слово, яке позначає тему (зазвичай, це іменник).
2 рядок – опис теми, який складається з двох слів (частіше
прикметників).
3 рядок виражає дію, пов’язану з темою, складається з трьох слів.
4 рядок є фразою, що складається з чотирьох слів і виражає ставлення
до теми.
5 рядок складається з одного слова-синоніму, який передає сутність
теми.
Сенкан не обов’язково повинен мати ритм чи риму, це вільний твір.
Складати сенкан можна, використовуючи формулу:
тема (іменник);
опис (два прикметники);
дія (три слова);
ставлення (фраза – чотири слова);
перефразування сутності (одне слово).
Зразки учнівських робіт.
Робінзон
Молодий, рішучий
Сів сміливо на корабель
Покинув самотніх батьків
Острів.
Дік Сенд
Безстрашний, мужній
Сміливо йде вперед
Учень, який переріс вчителя
Особистість.
Складання сенканів розвиває образне мислення, вчить узагальнювати
інформацію, виражати власне ставлення до неї.
При вивченні оповідань А.П.Чехова у 6кл. під час знайомства з
біографічними фактами із життя письменника можна використати рольову гру
„Насправді ж було так”. У ролі А.Чехова може виступати підготовлений
заздалегідь учень.
„Чехов”. Дорогі друзі, ви просите, щоб розповів про себе. Гаразд. Але я
часом трохи щось забуваю, то ви, якщо зможете, виправте мене.
– Я єдина дитина в сім’ї рибалки. (П‘ятеро братів і сестра, батько
був купцем).
– Дитинство минуло в Краснодарі. (Таганрозі).
– Батько залучав мене до танців. (Торгівлі, релігії, церкви, співів у
церковному хорі).
– Свої перші оповідання я підписував псевдонімом Антоша
Чухомлинський.
(Антоша Чехонте).
– На літні місяці 1888 і 1889 р.р. виїздив до Грузії. (Був в
Україні).
– Мав дачу неподалік від Харкова. (Від Сум).
– Бував у Карпатах. (В Донських степах).
– -1879р. вступив до Московського університету (педагогічний
факультет). (На медичний).
Після закінчення університету працював учителем. (Повітовим лікарем).
– У 1890р. припинив з успіхом почату літературну справу і подався у
тривалу подорож через Сибір на Камчатку. (На острів Сахалін).
– Що ж, поки досить. Я переконався, що ви добре ознайомлені з моєю
біографією, і вручаю вам медаль „За знання”. Сподіваюсь ще з вами
зустрітися, коли прочитаєте мої оповідання.
Учитель має пам’ятати, що урок зарубіжної літератури повинен бути
пов’язаний з програмою й також певною мірою виходити за її межі, що
сприятиме закріпленню набутих знань і їх поповненню, розширенню
літературного кругозору та читацьких інтересів. Зміст літературних ігор
має бути цікавим і захоплюючим, спонукати до самостійної роботи,
фантазії, творчості. Слід давати завдання не надто легкі й не надто
складні для учнів конкретного віку, аби не відбити бажання їх
виконувати.
Найрезультативнішими, на мою думку, є такі види занять, що стимулюють не
тільки творчу активність, а й пошуково-дослідницьку діяльність учнів, а
також самоосвіту щодо основних і фонових знань. Наприклад, у старших
класах підсумковими уроками проводжу урок – літературний ремікс (учень
йде слідом за автором). Після вивчення творчості В.Вітмена індивідуально
даю завдання написати ремікс на авторський твір. Наводжу приклади:
Чую — співає Україна, різні пісні чую я, але до душі мені
одна-вчительська пісня сумна. Сумом від неї віє, бо вчитель, то професія
складна в сучасному світі тяжкому: зарплата у нього низька, а робота
надзвичайно тяжка.
Зошити, плани, конспекти, уроки – все це будні його життя складного і
непростого.
Сіє він на землі добре, розумне і вічне, хоча воно сьогодні таке
недовговічне.
Бо хто гроші великі має, для тих знання великої ролі в житті не
відігрівають. Тому й залишається він сіячем мудрості, чесності і
справедливості.
В ім’я своєї мрії фантастичної.
Починаємо вивчення роману А.Камю „Чума”. Із учнів створена дослідницька
група, яка має прийти висновку, чому роман має таку назву. В процесі
роботи учні приходять до відповідного висновку, що жанр роману – притча.
Притча – це інакомовлення. Про що в інакомовній формі хотів розповісти
автор?
Зверніть увагу, що хроніка датована досить точно -194… рік.
Так, це Друга світова війна. У цей час слово „чума” можна було почути де
завгодно. „Коричнева чума” – так говорили про фашизм, та й зараз
говорять. Крізь записи хроніки вимальовується образ „історичної чуми” –
фашистського нападника, що перетворило усю Європу у застінок. Чума – уже
закріплена метафора. Чи є у тексті підтвердження, що чума та
війна-тотожність? Знайти їх.
„У світі завжди була чума, завжди була війна. І чума, і війна, як
правило, заставали людей зненацька…” Чи є у романі слова, які
підтверджують, що „чума” набуває ширшого тлумачення?
Сторож готелю сказав: „Навіть той, хто не хворий, однаково носить
хворобу у своєму серці”.
Зло в кожній людині.
Головним філософом у романі є Тарру. Саме його цікавить чума як зло.
Чому він говорить, що усі люди зачумлені?
Чума – не тільки хвороба, зла стихія, не тільки війна. Це також
жорстокість судових вироків, страта переможених, далекий від
досконалості устрій суспільства, так само як і спроби зі зброєю в руках
перебудувати його.
Ще чума – це абсурд, нісенітниця, невідповідність. Яскравим прикладом є
сцена в опері. Чи є ще у романі яскраві прояви абсурду? (Смерть сина
слідчого у тяжких муках).
Так, загибель дитини безглузда, а навколо стояли і дивились дорослі,
серед них лікар та священик. Лікар не міг допомогти, це хіба не абсурд?
А священик забув про Бога, оскільки ніяка віра не виправдовує загибелі
дитини.
Отож перед нами тотожність: Чума — війна — зло -абсурд.
Застереженням звучать заключні слова роману. Але „Чума” – передусім
книга про тих, хто не підкоряється, про тих, хто здався, книга про смисл
існування, яке відшукується діями існуючого”. Саме такий підхід дає
можливість наголошувати не стільки на знаннях, скільки на здібностях
школярів „переживати” свої знання, співчувати. І як підтвердження цьому
рядки з твору учня: „Я зрозумів, що світ – це постійна боротьба добра і
зла. Це не змінити. Але я можу змінити рівень на цих терезах. Добро
повинно перемогти у світі, але спершу – у кожній душі. Бо якщо світ
переповнить зло, то це буде абсурд”.
Саме такі уроки вчать здобувати певну суму знань самостійно, спонукають
школярів вийти за рамки уроку, стимулювати пізнавальну активність, бо на
уроках саме учні є його співтворцями з аналітичним підходом до
літературного твору.
Інтерактивні технології охоплюють чітко спланований очікуваний результат
навчання, окремі методи і прийоми, що стимулюють процес пізнання, а
також умови й процедури, за допомогою яких можна досягти запланованих
результатів.
ЗМІСТ
I. Теоретичне пояснення сутності інтерактивного навчання.
II. Ґрунтовний опис окремих інтерактивних технологій:
1. Фронтальна та кооперативна форми навчальної діяльності учнів.
2. Модель навчання у грі.
3. Навчання в дискусії.
III. Використання інноваційних технологій на уроках зарубіжної
літератури.
Література:
1. Смирнов С.А. Педагогіка М., 2001р.
2. Голянт Е.Я. Методы обучения в школе М., 1957р.
3. Освітні технології (За заг. ред. О.М. Пєхоти). К., 2001р.
4. Назарова Т.О. Педагогические технологии – новый этап эволюции.
Педагогика. 1997г.
5. Крамаренко С.Г Інтерактивні техніки навчання. Д., 2006р.
6. Коростылева Л.А. Инновационные процессы в школе. Владимир, 1995г.
7. О.Пометун, Л.Пироженко. Сучасний урок. Інтерактивні технології
навчання. К.А.с.к., 2004.
8. Гін А.О. Прийоми педагогічної техніки. Луганськ. Навчальна книга.
Янтар, 2004.
9. Махмутов М.И. Проблемное обучение. Основные вопросы теории.
Современный урок. М. 1981.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
