.

Особливості використання інформаційно-комунікаційних технологій у школі І ступеня (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
172 1203
Скачать документ

Особливості використання інформаційно-комунікаційних технологій у школі
І ступеня

Стаття в науково-методичному збірнику

Шукаючи шляхи вдосконалення науково-методичного забезпечення
навчально-виховного процесу, вчителі нашої школи керуються указами
Президента України від 4 липня 2005 року № 1013/ 2005 “Про невідкладні
заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні”,
від 20 жовтня 2005 року № 1497/ 2005 “Про першочергові завдання щодо
впровадження новітніх інформаційних технологій”, постанови Кабінету
Міністрів України від 7 грудня 2005 року № 1153 “Про затвердження
Державної програми “Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і
науці на 2006-2010 роки”.

Проблеми інформатизації освітнього процесу в школі взагалі і в
початковій школі, зокрема, останніми роками приділяється певна увага,
але, єдиної концепції цього процесу ще немає. Оцінюючи «інформатизацію»,
сторонні, іноді, розчулюються побачивши дітей, що малюють в графічному
редакторі. Досить скоро мине час, коли одна наявність комп’ютерів,
встановлених в навчальному приміщенні, буде показником «інформатизації»
навчального закладу Хоча в статті є спроба акцентувати увагу до питання
інформатизації навчального процесу стосовно початкової школи, але,
очевидна його значущість і для інших вікових категорій.

Впроваджуючи інформаційні технології в навчально-виховний процес ми
старанно вивчили дослідження науковців з цієї проблеми. З висновків ряду
учених відомо, що приблизно 70% інформації, що “засвоюється” людиною
впродовж всього життя, доводиться саме на дитячі роки.

Відомий румунський учений А. Рошка в своїй унікальній роботі

“Біографічні дані про дитинство і підлітковий вік деяких видатних
учених” (Revista de psyhologie. Bucuresti, 1986 № 3. С. 161–171) вивчив
біографічний шлях 15 видатних учених з метою виявити ті особливості
операцій комбінування, ієрархізації і структуризації інформації, що
виявлялися в дитячому і підлітковому віці і таких, що є основою наукової
творчості в зрілому. При цьому він довів, що творчі успіхи цих учених в
зрілому віці багато в чому були визначені “інформаційною успішністю” у
віці дитячому.

Зрозуміло, що і н ф о р м а ц і я — це свого роду “сировина” для
формування знань, тобто знання формуються на основі інформації. Цей
процес намагаються осмислити багато учених, наприклад, професор
Р.И.Полонников у своїй цікавій монографії “Феномен інформації і
інформаційної взаємодії (введення в семантичну теорію інформації)”
(2001р.), учені, що працюють у сфері створення експертних систем і
систем управління базами знань (СУБЗ). Проте всім очевидно, що процес
цей дуже складний, і, мабуть, механізм його буде зрозумілий людям лише в
дуже віддаленому майбутньому.

Образно кажучи поки що ми маємо в наявності механізм, зумовлений самою
природою людини і що представляє для нас фактично “чорну скриньку”, в
якої є (декілька спрощено) “вхід” — інформація і “вихід”, — знання,
причому впливати на “вміст” якої ми поки що не в силах. Але можна цілком
успішно попрацювати з “входом”. І це, напевне і є сутьі н ф о р м а т и
з а ц і ї.

Наші діти — це вже громадяни інформаційного суспільства. Об’єм
інформації, який обрушується на них, у багато разів перевищує той об’єм,
який сприймали їх ровесники ще два десятки років тому. Інформаційні
навики вже міцно входять в їх менталітет: діти набагато швидше
оволодівають навичками роботи з електронними пристроями, практично не
читаючи настанов і керівництва з експлуатації: плеєри, пейджери,
кишенькові комп’ютери, мобільні телефони стали невід’ємною частиною їх
екіпіровки. А що вже говорити про ігри,

Інтернет? Напевне, зайве зауважувати і про якісний склад інформації.
Чого там тільки немає!.. У зв’язку з цим напрошується аналогія, при якій
на людину обрушується не просто водяний потік, а потік, що несе в собі
бруд, камені, мазут … Все це не може не впливати на психіку людини, на
його поведінкові моделі, на фізичне здоров’я нарешті.

Очевидно, що, не всяка інформація є “сировиною” для формування знань, а
ще— не всякий вид знань потрібно формувати. Основне завдання
інформатизації освітнього процесу в початковій школі (особливо в
початковій) — це вміле керування цим інформаційним потоком, який приймає
на себе учень, або, виражаючись термінами А.Рошки, — його ієрархізація,
структуризація і комбінування.

Важливою частиною процесу інформатизації освіти є вивчення основ
комп’ютерної грамотності . У нашій школі пропедевтичний курс інформатики
в початковій школі вивчається з 2002 року за програмою

«Сходинки до інформатики». За цей час ми змогли усвідомити ті цілі, які
можуть бути досягнуті. Дещо узагальнюючи, їх можна сформулювати так:

1. Формування первинного понятійного апарату інформатики — як науки про
інформацію, її форми, властивості, засоби обробки.

2. “Інформаційна підтримка” предметів, що вивчаються, — українська мова,
математика, малювання, іноземна мова, логіка і т.д.

3. Формування первинних психомоторних і поведінкових навиків спілкування
з комп’ютером.

4. Формування основ інформаційної культури.

Слід зауважити, що ці цілі повністю співпадають з цілями інформатизації
освітнього процесу, зазначеними в Державній програмі «Інформаційні та
комунікаційні технології в освіті і науці на 2006- 2010 роки», що
підтверджує переконання в тому, що саме інформатика є “хребтом”,
основою, каркасом цього важливого процесу. Часто діти, щойно прийшовши в
школу, вважають, що інформатика — це наука про комп’ютери. В більшості
випадків вони не говорять — “працювати з комп’ютером”, вони говорять —
“грати на комп’ютері”. Бо комп’ютер іноді і в уяві деяких дорослих –
засіб для розваг. Тому дуже важливою представляється зміна “цільової
функції” дитини відносно комп’ютера, показ всього різноманіття його
можливостей, формування “освітнього вектора” його використання,
підвищення інформативності матеріалу, що вивчається, посилення
зворотного зв’язку в системі “учень—вчитель”, розвиток творчих
здібностей дітей.

Комп’ютер як засіб навчання є безпрецедентним в історії педагогіки, тому
що об’єднує в собі як засіб, інструмент навчання, так і суб’єкт –
вчителя.

Важливо навчити маленьку людину знаходити потрібний маршрут в неосяжному
інформаційному океані, сформувати культурологічний аспект використання
засобів інформатизації як елемент загальної культури. Звичайно вимоги до
професіоналізму, ерудиції, кругозору вчителя повинні пред’являтися
неабиякі.

Серед великої кількості електронних засобів навчального призначення
(далі ЕЗНП), що пропонуються сьогодні не так багато таких, що могли б
ефективно застосовуватись у навчальному процесі школи І ступеня.

p

Розроблені нами експериментальні навчальні матеріали, що успішно
використовуються на уроках в початковій школі, підпорядковані сучасним
програмам і мають

•високу інтерактивність,

•можливість вільного доступу і використання на різних ПК без
інсталювання,

• легкість у користуванні,

•врахування вікових особливостей молодших школярів, яке

виражається у використанні різноманітних ілюстрацій, ігрових ситуацій,
порційного алгоритмічного подання інформації.

Навчальний матеріал для засвоєння знань, умінь і навичок, їх закріплення
та оцінювання з використанням комп’ютера має вигляд презентації
інформаційно- навчального матеріалу, дидактичного матеріалу, що
роздруковується, тестів.

У презентації можуть бути показані найважливіші моменти теми,
продемонстровані ефективні досліди та перетворення, електронні
географічні або історичні карти, портрети, цитати, а також слайди для
створення позитивної емоційної атмосфери уроку, заохочення і
підбадьорення учнів у вигляді малюнків, відео, анімації, звукового
супроводу. На екрані можуть також з’являтися визначення, правила, які
діти записують в зошит, тоді як вчитель, не витрачаючи час на повторення
або записи на дошці отримує додатковий час для індивідуальної роботи.

При плануванні і підготовці комп’ютеризованих уроків вчителеві
доводиться обґрунтовано добирати необхідний матеріал.

Творчий пошук, звичайно, не повинен суперечити законам зорового і
слухового сприйняття, не мати інтуїтивного підходу при озвучуванні і
оформленні електронних навчальних матеріалів.

Розробляючи уроки з мультимедійним супроводом вчителі початкових класів
враховують класичні дидактичні принципи.

Навчання з використанням електронних засобів акцентується на принципах
індивідуалізації і активності.

В основному, технологія навчання з використанням комп’ютера
досліджувалася вченими в двох напрямах: візуалізація (забезпечення
наочності) навчального змісту і алгоритмізації навчальної діяльності.
Способи засвоєння навчального матеріалу повинні бути адекватні сучасним
науковим способам пізнання. (Принцип науковості)

Системний підхід до викладу навчального матеріалу, його структуризація і
виділення основних понять і зв’язків між ними, якраз і є як основою для
розробки змісту комп’ютерної навчальної програми, так і одним з методів
сучасного наукового пізнання.

Принцип доступності при застосуванні комп’ютера переходить від принципу
загальної доступності, для певної вікової групи учнів, в принцип
індивідуальної доступності і розглядається як можливість досягнення мети
навчання.

Принцип свідомості забезпечений на уроках з використанням електронних
засобів методикою організуючої стратегії, якій віддається перевага в
сучасних інформаційних технологіях навчання. Для реалізації принципу
свідомості учневі повідомляються мета і завдання навчання, відомості про
наочну діяльність і основні етапи її здійснення. Успішність реалізації
принципу свідомості залежить від теоретичного рівня курсу, повноти
розкриття понять, що вивчаються, і їх взаємозв’язків.

Інформаційні технології навчання передбачають введення, обґрунтування і
розкриття ще одного загального принципу, який, хоч і присутній завжди в
процесі навчання, але не був основоположним. Йдеться про комунікацію,
організацію діалогу між учнем і засобом навчання, в даному випадку між
комп’ютером і учнем. Цей новий, властивий тільки навчанню з
використанням електронних засобів, принцип називають принципом
когнітивної комунікації. Вченими найглибше висвітлений стосовно навчання
з використання електронних засобів, принцип наочності, названий в наш
час “інтерактивноюнаочністю”.

Якщо в традиційному розумінні під наочністю розумілася перш за все
ілюстративна компонента, забезпечення потреби учнів побачити в
якій-небудь формі предмет або явище, провести з ним мінімальні
маніпуляції, то сьогодні вже наочність дозволяє побачити те, що не
завжди можливо в реальному житті навіть за допомогою найчуттєвіших і
точніших приладів.

Більш того, з представленими в комп’ютерній формі об’єктами можна
здійснити різні дії, вивчити їх не тільки статичне зображення, але і
динаміку розвитку в різних умовах. При цьому комп’ютер дозволяє як
виокремити головні закономірності предмету, що вивчається, або явища,
так і розглянути його в деталях. Різні форми представлення об’єкту
можуть змінювати одна одну і за бажанням учня, і за командою програми,
чергуючи або використовуючи одночасно образне, аналітичне, мовне
уявлення. Це дозволяє, згідно завданням навчання, як ущільнити
інформацію про об’єкт, що вивчається, так і розширити її. Процеси, що
моделюються комп’ютером, можуть бути різноманітними за формою і за
змістом, відноситися до фізичних, соціальних, історичних, екологічних і
інших процесів. Принцип наочності піддався в інформаційних технологіях
навчання значної диференціації.

Зрозуміло, використовуючи заповідь лікарів «не нашкодить», на уроках
повинна бути представлена не будь-яка модель, а тільки та, яка сприяє
реалізації дидактичних цілей даного уроку; модель, що конче необхідна
для формування знань, матеріал слід представляти у формі, що дозволяє
найчіткіше розкрити істотні зв’язки і відношення об’єкту, що вивчається;
істотні ознаки, зв’язки і моделі повинні бути адекватно зафіксовані
кольором, миганням, звуком і т.д. Конкретні приклади по використанню
різних способів представлення об’єктів, які вивчаються, використання
специфічних особливостей і можливостей комп’ютера – відео, звуковий
супровід, анімації: переміщення, виділення, рух з реалізації принципу
наочності, викладені в наступних розділах даної роботи. Наочність, що
забезпечується комп’ютером, дає можливість говорити про новий могутній
інструмент пізнання, представлений у вигляді графічних зображень, який
не тільки представляє знання у вигляді образів-картинок і тексту, а
також дозволяє візуалізувати ті людські знання, для яких ще не знайдені
текстові описи, або які вимагають вищих ступенів абстракції.

Використовуючи класичні положення дидактики, застосування комп’ютера в
навчанні вносить значні зміни не тільки до практики, але і в теорію
педагогіки.

Засоби інформатизації вимагають інших, ніж раніше, методичних підходів в
освітньому процесі, а точніше, педагогічних технологій. Шлях до успіху в
цій найважливішій справі повинен бути максимально творчим і
демократичним.

Інформатизація освіти — це сильний засіб, і, як будь-який сильний засіб,
може бути успішно впроваджений за умов розумно застосування і
продуманого дозування.

Головне, що без розуміння суті цього процесу ні суперсучасні комп’ютери,
ні барвисто оформлені кабінети, ні чиновницькі придумування та “круті”
семінари і конференції, не допоможуть сформувати повноправного
громадянина інформаційного суспільства.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020