UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМи чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття ... (урок)
Автор
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4976
Скачало166
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття ...

 

Літературно – музичне дійство

 

Мета: показати багатогранність творчої особистості Великого українського

поета, велич і неповторність творчої спадщини, відобразити актуальність

творчості Кобзаря сьогодні;

 

розвивати естетичні смаки учнів, спостережливість, вміння застосовувати

знання та проявляти акторські здібності;

 

виховувати любов до рідної мови та культури, увагу до традицій

українського народу.

 

Наочне оформлення: портрет Т. Г. Шевченка, вишитий «Заповіт», святковий

стіл покритий українською скатертиною, на столі — ваза з квітами, ікони

покриті вишитим рушником, воскові свічки; виставка творів відомого

Кобзаря, виставка малюнків учнів «Т. Г. Шевченко очима дітей ...»;

національний український одяг.

 

Обладнання: бандура, мультимедійне обладнання, етюдник, пензлі, діжка з

водою.

 

Музичне оформлення: пісня «Ми йдемо до Тараса» В. Зінкевич,

 

пісня «Реве та стогне Дніпр широкий», «По долині вітер віє» слова та

музика

 

Т. Г. Шевченка.

 

                                                           Хід дійства

 

Історія мого життя є часткою історії моєї Батьківщини

 

                                                                        

                 Т.Г.Шевченко

 

Відеоролик, лунає уривок пісні «Ми йдемо до Тараса»

 

                                                                        

                  В. Зінкевич.

 

Звучить «Реве та стогне Дніпр широкий»

 

Ніби вслухається в пісню, з 'являється Поет.

 

На столі на яскравому вишитому рушнику він запалює свічку, ніби

продовжує вслухатися, а далі говорить:

 

Думи мої, думи мої,

 

Лихо мені з вами!

 

Нащо стали на папері

 

Сумними рядками?

 

(Замислено дивиться на аркуш паперу, що лежить на столі, бере його. Він

увесь списаний віршами, а Поет продовжує далі):

 

Думи мої, думи мої,

 

Квіти мої, діти!

 

Виростав вас, доглядав вас, -

 

Де ж мені вас діти!

 

В Україну ідіть, діти!

 

В нашу Україну.

 

Там найдете щире серце

 

І слово ласкаве.

 

Там найдете щиру правду,

 

А ще, може, й славу.

 

Привітай же, моя ненько,

 

Моя, Україно,

 

Моїх діток нерозумних,

 

Як свою дитину!

 

(Схиливши в задумі голову, виходить. З'являються ведучі)

 

Ведуча. Немає з нами великого Кобзаря, та слова його бентежать і

тривожать душу, Тарас Шевченко був одним із тих, кого ми називаємо

провісником нового життя,

 

народним пророком, титаном духу. Тому

 

Щовесни, коли тануть сніги,

 

І на рясті просяє веселка,

 

Повні сил і живої снаги

 

Ми вшановуєм пам'ять Шевченка.

 

Ведучий. Благословенна та година.

 

Як народила мати сина

 

І нарекла його Тарасом.

 

Благословен той день і час,

 

Коли прослалась килимами

 

Земля, яку сходив Тарас

 

Малими босими ногами.

 

Земля, яку скропив Тарас

 

Дрібними росами-сльозами.

 

Ведуча. 9 березня 1814 року.

 

В похилій хаті край села,

 

Над ставом чистим і прозорим

 

Життя Тарасику дала

 

Кріпачка-мати, вбита горем.

 

Нещасна мати сповила

 

Його, малого, й зажурилась,

 

І цілу ніченьку вона

 

За сина-кріпака молилась

 

У тій старій, похиленій хатині.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ