Програма випускного вечора
(Зал святково оформлений Звучить “Вальс” М. Свиридова. Виходить ведучий
)
Ведучий: Цей день надовго запам’ятається всім вам: учителям, кожний з
яких дав знання цим дівчатам і юнакам, учив їхній доброті чесності;
батькам, які зараз із радістю й тривогою вдивляються в обличчя своїх,
якось відразу повзрослевших, дітей. Цей день на все життя запам’ятається
вам – випускники. Це останній день, коли ви ще всі разом і можна
побродити по нічнім місту. Уже завтра у вашому житті почнеться новий
відлік
Як часто чули ви від учителів, батьків: “У твоїоте роки пора давно
остаточно розв’язати, чим займатися в житті. Вияви свій характер, де
твоя індивідуальність?” Отож, настав цей день, коли дитинство пішло
безповоротно, коли ви замислюєтеся про своє майбутнє. У світі стільки
професій! Як знайти свою справу? Так, пройшов той час, коли безтурботні,
під батьківською опікою, ви не замислювалися про майбутній вибір, про
доросле життя. І тільки зараз, здавши випускні іспити, вам має бути
стати діловими людьми – студентами!
Шановні гості, учителі, батьки, дорогий хлопці! Настав самий урочистий
момент. Для вручення атестатів я запрошую на сцену директора середньої
школи
(Поздоровлення директора школи. Урочисте вручення атестатів )
Ведучий: Здавши останній іспит, ви закрили за собою двері школи. Так ви
дописали останню главу у своєму шкільному романі. І якщо погортати
сторінки цього роману, те можна прочитати про перший і останній дзвінки,
про перше шкільне відкриття, про перше побачення й про першу любов, про
те, як дали списати контрольну сусідові по парті… Зберігаєте цей
роман, не розгубіть сторінки. Зберігаєте дружбу, зберігаєте в пам’яті
особи своїх учителів, друзів
(Пісня “Кінчений шкільний роман”)
Ведучий: Пройде час, ви одержите професію, у вас з’являться свої родини,
народяться діти, але школу ви не забудете ніколи. Ніколи не забудете
свою першу вчительку, яка тоді була на 10 років молодше. Як їй хотілося,
щоб ви виросли умненькимизразумненькими, культурними, зразковими. Ви
будете згадувати, як вона входила в клас, посміхалася й починала
звичайні й незвичайні уроки
(Дзенькає дзвінок. На сцену виходить перша вчителька випускників.)
Учитель: Здрастуйте, діти!
Ви тільки що чули,
Як продзвенів у коридорі дзвінок
Швидко забрали з парти все зайве,
Ми починаємо новий урок!
Це не читання, це не спів,
Не математика й не праці,
Ми розберемо зразки поведінки,
Як себе треба пристойно вести
Удома у всьому підкорятися батькам,
Вчасно вечеряти, вчасно спати;
У школі уважно слухати вчителі
Старшим дорогу скрізь уступати
Хлопчикам бити забороняється дівчинок,
Дівчинкам хлопчиків не обзивати
Після їжі не забудьте тарілочки
Чистенько вимити й у шафку забрати
Щоранку, зробивши зарядку,
Вичистити зуби, заправити постіль,
Ну, а потім упорядкувати
Взуття, одяг, квартиру, портфель
Голосно не смійтеся й не пустуєте,
Кроком ходите, біжіть бігцем,
Носом дихаєте, оком дивитеся,
Слухайте вухом і їжте ротом
Міцно любите манну кашу,
Лук, помідори, Вітчизну й праця
І отоді про вас скажуть:
“Це гарні діти ростуть!”
Діти! Що з вами? Ви спите? Дивно!
Боже, який неуважний клас!
Учень ( із залу): Так набридло всі, Марья Іванівна!
Це ми чули тисячу раз!
Стійте по струнці, ходите парами,
Не колупайте пальцем у носі!
Усе змінилося, Марья Іванівна,
Чорне білим стало зараз.
І нічого отут такого дивного,
Якщо здрімнув на хвилиночку клас!
(Слово для поздоровлень надається вчителям. Випускники дарують їм квіти.
Музичний номер.)
? Колись навчальні заклади називалися “Альма матер”. По праву
вважається, що школа – це наш другий будинок, наша родина. Батьки
особливо тривожаться про долю своїх взрослеющих дітей, – що їх очікує,
ким вони стануть?
(Слово надається батькам випускників. Музичний номер.)
Випускник 1: Який рік, ах, важке право,
І згадати: роки так летять!
Ти перед этою оравою
Встаєш який рік підряд.
ПРО, 45 хвилин уроку!
ПРО, радість повної тиші,
Коли, розкриті широко,
Ока до тебе спрямовані
Довірливо й беззахисно
Дивляться вони, і ти в колі
Тих синіх, карих очей, учитель,
Як на некошеному лузі
Вони знову повні вниманья,
Вони любові до тебе повні,
Вони все бачать! Тільки ранньої
Твоєї не бачать сивини…
Випускник 2: Якщо б не було вчителя,
Те й не було б, напевно,
Ні поета, ні мислителя,
Ні Шекспіра, ні Коперника.
І понині б, напевно,
Якщо б не було вчителя,
Невідкриті Америки
Залишалися невідкритими
І не бути б нам Икарами,
Ніколи б не злетіли в небо ми,
Якщо б у нас його стараньями
Крила вирощені не були
Без його б серця доброго
Не був мир так дивний,
Тому нам так і дорого
Ім’я нашого вчителя
(Вручення квітів класному керівникові. Музичний номер.)
Випускник 3: Знову над школою кружляють Купідони
І точать стріли, набиваючи сагайдаки,
А ви нам знову про закони Ома,
Про Ізмаїла, про Пифагоровы штани
Як розцвіла Наташка з першої парти
І Нинка з п’ятої теж нічого,
А ви знову про контурні карти,
Про 2Бенкет, прон2ПРО.
Що нам з того, кого любив Обломів,
І так відповість вам пацан будь-який
Велику просту аксіому:
“Він плюс Вона рівняється любов!”
(Музичний номер. По закінченню номера виходять троє випускників.)
Випускник 1: Ми прощаємося, і нас вибачають
Випускник 2: Тільки тихі сльози з очей
Випускник 3: Ми прощаємося й обіцяємо:
Разом: Що повернемося сюди ще раз!
(Випускники йдуть зі сцени. Виходить ведучий.)
Провідна: Відзвучали останні оплески, останні акорди музики… Зараз
спорожніє зал, згасне світло й опуститься завіса. Так буває в театрі, у
житті всі інакше. Театр життя ніколи не кінчається. Дія іде за дією,
міняється тільки фабула, з’являються нові герої. Завтра ви почнете
писати нову п’єсу. У вас є вибір – кого відіграти і як відіграти. Тільки
від вас залежить, ким ви станете. Але ваші батьки й учителя вірять у вас
і сподіваються на те, що ви станете не ділками, а діловими людьми. А
ділові люди можуть зробити багато чого: наше життя комфортної, місто
ошатним, будинку затишними, людей щасливими. І це головне!
Ви будете робити помилки й самі їх виправляти, обпікатися й робити
висновки. Наступає ваш час!
(Звучить “Вальс” М. Свиридова. Випускники й учителя піднімаються на
сцену.)
Ведучий: Візьміться за руки, тому що так легше, тому що друг завжди
допоможе, тому що в житті немає простих ролей, але будь-яку роль у
будь-якій п’єсі будь те комедія, драма – треба відіграти чесно й
талановито, не перегравати й не фальшивити. Запам’ятаєте тепло рук ваших
однокласників, які не раз виручали вас у важку хвилину, від яких ви не
раз одержували клацання, які смикали вас за кіски. Адже вже завтра поруч
із вами будуть інші люди. Нехай це будуть гарні люди
Отже, у своєму шкільному романі ви поставили останню крапку. У добрий
шлях! Удачі вам на цьому шляху!
(Звучить фонограма пісні “Кінчений шкільний роман”. Випускники
спускаються зі сцени. Урочиста частина закінчена. Продовження вечора на
розсуд організаторів.)
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
