Свято останнього шкільного дзвоника
Учні вишикувались на подвір’ї школи. Звучить мелодія шкільного вальсу.
Ведуча: Дорогі учні, вчителі, батьки! Шановні гості! Сьогодні в нашій
школі радісне і одночасно сумне свято – останнього дзвоника. Востаннє
продзевнить він для наших одинидцятикласників і покличе їх у незвідану
дорогу майбутнього.
Під мелодію пісні “Когда уйдем со школьного двора” через коридор з
рушників входять на лінійку одинадцятикласники.
Ведучий: Україно! Не зміряти віхами
Вроду твою журавлину.
Не обмежити навіть снігами
Мову твою тополину.
Україно, я промінь живий
В твоїм сонячнім тілі!
З твого цвіту і грому
Я на світ народивсь, Україно.
В собі пронесла ти крізь дику ману
Чуття материнське і силу земну
І сила та дивно, що творчо буя
Встає над землею Вкраїна моя.
Весна буяє в зеленім цвіту
Оновлюється вся наша країна
Своє майбутнє, зміну молоду
Сьогодні вітає Україна.
/ Звучить гімн /
Ведуча: На нашому святі присутні… Слово для привітання надається
директору школи. Шкільні роки – це 3000 днів. 3000 разом з ранковим
сонцем ви переступали поріг рідної школи. І ось наближається той час,
коли для вас, дорогі випускники, в стінах рідної школи продзвенить
останній дзвінок.
Починається нове життя від шкільного порога,
хай веде вас до вершин невідома дорога.
Ви в світ прийшли успадкувати славу
Діла і думи, й чесні мозолі Батьків,
велику полум’яну славу,
щоб захистити правду на землі.
Вам не дрімать на тихому привалі,
не вишивать в кімнатній тишині
свої дрібненькі втіхи і печалі,
в меланхолійні вірші і пісні.
В суєті не згубіть доброти,
силу духу черпайте в любові!
Хоч нелегко вам буде іти,
Не цурайтеся рідного слова. / Пісня “Прощальна”/.
Ведуча: Дорогі випускники! 11 років тому несміливих і тендітних вас
привели в школу ваші найрідніші люди – тато і мама. Кожному з вас вони
подарували найцінніше – життя. Вам жити і дарувати життя іншим. Хай
завжди скрізь і всюди зігрівається і освітлює вашу життєву дорогу
полум’я символічного фактела життя. І де б ви не були, пам’ятайте, що в
цьому полум’ї – життя материнського серця.
/ Ведуча передає факел матері. Мати передає випускникам. Випускники під
звуки метронома передають факел один одному/.
Ведучий: Слово надається матері.
Звучить мелодія пісні “Чорнобривці”. Випускники вручають квіти матерям.
На фоні мелодії звучать слова:
Ведучий: Мамо рідна! Квіти ці тобі!
Щоб не гасло сонце у журбі!
Кожну крапельку душі до дна
Щоб ніколи не була одна.
Вертаючись з віддалених країв,
Після тривожних мандрів і розлуки,
Цілуйте руки наших матерів
Натруджені ласкаві й ніжні руки.
Ніщо не вічне – вічні матері!
Уже й тоді, як нікому стрічати
Допоки сонце сяє нам в горі
У кожного живе у серці мати.
Ведуча: 11 років тому назад на порозі школи вас зустріли і сміливо
повели по країні знань ваші перші вчителі. Просимо їх привітати
випускників. Слово надається першій вчительці.
Ведучий: Середні і старші класи з вами поруч завжди були ваши класні
керівники. Слово для привітання надається класному керівнику.
Звучить мелодія пісні “Стежина”. Випускники вручають квіти вчителям. На
фоні слова:
Ведуча: Не заздрю золоту чужому,
Мій вчителю, чи знаєш ти –
Бажаю вашому я дому
Благословіння й доброти.
Щоб голубами воркотіли
Світанки в вашому вікні
І розростались ваші сили,
В душі не в’янули пісні.
А хліб насущний у родині
Діліть ви порівну на всіх,
Хай вас гукають далі сині
Ще непередених доріг.
”
–
?
?
?
e
e
JLrt¤¦OOth
:
Lt¦O
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
