.

Сценарій, присвячений мистецтву слова для старшокласників (сценарій)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
134 1652
Скачать документ

Сценарій, присвячений мистецтву слова для старшокласників

Нашу зустріч ми присвячуємо красному мовленню. Відповідно і назвали тему
нашого спілкування: „У повсякденній свіжій мовній повені Слова цвітуть
із губ людських”.

Серед присутніх тут є читачі, які не тільки люблять українську мову, а й
досягли високої культури мовлення. Їх ми називаємо ерудитами.
Сподіваємося, що використовуючи свої знання, вони допоможуть нам у
висвітленні проблеми і візьмуть участь у змаганні. Хочемо познайомити
вас із складом журі, яке буде оцінювати ваші знання.

ВЕДУЧИЙ І: „Мова – то цілюще народне джерело і хто не припаде до нього
вустами, той сам всихає від спраги”, – ці мудрі слова великого педагога
Василя Сухомлинського зрозумілі і близькі кожному українцю, кожному
патріоту України. Адже, як говорить вчений: „Любов до Батьківщини
неможлива без любові до рідного слова”. Тільки той може осягти своїм
розумом і серцем красу, велич і могутність Батьківщини, хто збагнув
відтінки і пахощі рідного слова, хто дорожить ним, як честю рідної
матері, як колискою, як добрим іменем своєї родини. Людина, яка не
любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне слово, – це
людина без роду без племені. Саме це мав на увазі і поет Юрій Гаврилюк у
вірші „Мово наша”.

ЧИТЕЦЬ:

Мово наша

Батьків і дідів наших,

Молитво наша

До рідної землі.

Ти як мати рідна

До сну нас колихала,

Учила нас жити –

Якими бути нам людьми.

ВЕДУЧИЙ II: Отже, в мові рівень нашої свідомості. Поки живе мова –
житиме і народ, як національність, міцнітиме наша Українська держава.
Пам’ятаймо застереження нашого класика Панаса Мирного: „Мова – така ж
жива істота, як народ, що її витворив, і коли він кине свою мову, то вже
буде смерть його душі, смерть всього того, чим він відрізняється від
других людей”. Його думку продовжує Володимир Сосюра у вірші „Юнакові”:

ЧИТЕЦЬ:

О мово рідна! Їй гаряче

Віддав я серце недарма.

Без мови рідної, юначе,

Й народу нашого нема.

ВЕДУЧИЙ І: Любов і повага до мови, якою розмовляєш, – це передусім,
шанування себе, виявлення поваги до народу, його історії, культури. Адже
мова – нетлінний скарб українського народу, що його наші предки
зберегли, незважаючи на всілякі заборони й утиски, передавши нам у
спадщину.

ВЕДУЧИЙ ІІ: Вона не тільки вистояла, зберігши свою неповторність і
притаманні її особливості, коріння яких сягають глибокої давнини, а й
одержала в демократичному світі визнання за свою красу. Її фонетична
розкіш, лексичне та фразеологічне багатство, синтаксична гнучкість, а
фразеологічне багатство, синтаксична гнучкість, величезні словотворні
можливості дістали загальне визнання. У 1934 р. на конкурсі в Парижі
вона була визнана, поряд з французькою і перською, як найкраща,
наймилозвучніша, найбагатша мова світу.

ВЕДУЧИЙ І: „Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і
квіткових пахощів – скількома епітетами супроводжується визнання
української мови, і, зрештою, всі ці епітети слушні”, – писав О.Гончар.
Українська письменниця Любов Забашта у вірші „Рідна мова” пише:

ЧИТЕЦЬ:

Прийняла я дарунок від нені – то мова,

Тому скарбу ніколи не скласти ціни,

Моє серце вона осява барвінково,

Будьте вдячні матусі, і дочки й сини!

Будьте вдячні народу, бережіть теє слово,

Що гранилось віками у битвах, в трудах,

Воно визріло вже і співа колисково –

Синя птиця народу – на буйних вітрах.

ВЕДУЧИЙ II: Так, воно гранилось віками. Кожне слово має свою
неповторну долю. Воно народжується, набуває певного змісту, форми й
стилістичного забарвлення, потім не раз змінює їх, входить у літературну
мову, виходить з літературного вжитку, або й поринає в небуття.

ВЕДУЧИЙ І: Найновіші історичні та лінгвістичні дослідження
свідчать, що український народ, а отже й українська мова почали
формуватися в VI -VIII ст., що підтверджує думку, висунуту видатними
вченими М.Грушевським та О.Шахматовим. Однак проблема визначення
походження українського народу і його мови ще не розв’язана повністю.
Остаточне її вирішення належить майбутньому. Цікаві думки з цього
приводу викладені в публікації Ореста Ткачука: „Деякі аспекти проблеми
походження української мови”, вміщеній в журналі „Дивослово”,1998 р. №
2, с. 10-12.

ВЕДУЧИЙ II : Слову і мові наш народ завжди надавав великої ваги:
„Ласкавими словами й гадюк чарують”, – каже одна українська приказка, а
друга додає: „Слово не стріла, а глибше ранить”, „Гостре словечко коле
сердечко”, „Сказаного й сокирою не вирубиш”, „Що вимовиш язиком, того не
витягнеш волом” – запевняє народна мудрість.

ВЕДУЧИЙ І: Українська мова поділяється на три діалектичні групи:
північну (поліську), південно-східну й південно-західну. Кожна з них
складається з говорів. Наприклад, південно-західна – з подільського,
волинського, гуцульського, покутського, бойківського, лемківського та
інших говорів.

ВЕДУЧИЙ II: На їх основі написані твори Ю.Федьковича,
О.Кобилянської, В.Стефаника, М.Черемшини, які увійшли до скарбниці
української класичної літератури. Діалектизми цієї групи присутні в
творах І.Франка, М.Коцюбинського, мовою гуцулів написаний роман
Г.Хоткевича „Камінна душа”.

ВЕДУЧИЙ І: Українська літературна мова постала на грунті середньо
наддніпрянських говорів і ввібрала й вбирає все найкраще, що є в говорах
інших діалектичних груп. Загальновідомо, що її започаткував
І.Котляревський, а основоположником став Т.Шевченко.

ВЕДУЧИЙ II: Як найдосконаліша форма загальнонародної мови вона є
нормою у культурному й науковому житті країни. Може виникнути запитання,
чому окремі художні твори написані авторами на основі говорів певних і
художні твори написані авторами на основі говорів певних діалектичних
груп? Пояснення просте – це є літературний спосіб, щоб найкраще
відобразити певну місцевість та її людей.

ВЕДУЧИЙ І: Високої мовної довершеності досягає, як правило, та
людина, яка багато працює над оволодінням мовою. Мова людини – це
своєрідний лакмусовий папірець, який виявляє рівень її загальної
культури, освіченості, внутрішньої інтелігентності.

ВЕДУЧИЙ II: Видатні люди, вчені, письменники влучно, образно
характеризують різні лінгвістичні поняття. В основі цих характеристик –
порівняння із навколишніми предметами, явищами, влучні зіставлення,
каламбурні зіткнення, персонифікація. Просимо наших шановних ерудитів
навести приклади характеристик, зокрема на такі поняття: звук, слово,
правопис. (Примірні відповіді: „Звук – це щось надзвичайно своєрідне в
мові, її жива плоть і кров” – А.Матвієнко.; „Слово – це діамант: то сяє
й сміється, то обернеться мутною сльозою, то виблискує яскраво-гнівно,
або ласкаво, спокійніше, з добротою, то спалахне, мов зірка провідна,
яка народжує надії, мрії, сподівання або веселкою заграє й так бадьоро
запалає неначе вабить і кличе, і навіть надихає” – Г.Косинка.; „Слово –
клітина мислі, артерія сили духу. Тільки вона єднає різні людські
береги”. – П.Воронько; „Слова – це крила ластівки, вона їх не почуває,
але без них не може злетіти”. – Ю.Мушкетик); „Правопис – це одяг
писемної форми виробленої віками літературної мови. У всі часи він має
бути зручним і ошатним”. – В.Русанівський).

ВЕДУЧИЙ І: Просимо бажаючих навести приклади характеристик ще інших
лінгвістичних понять.

ВЕДУЧИЙ II: У вірші „Мова” Олександр Підсуха образно показав багату
синоніміку нашої мови.

ЧИТЕЦЬ:

Ой яка чудова українська мова!

Де береться все це, звідкіля і як!

Є в ній ліс – лісок – лісочок, пуща, гай, діброва,

` b c ¤ i ?
B!D!’!”!Ue!TH!(“*”F$H$2+4+|-~-?/?/?11/41E4E4D?F?eUeI?Ue?Ue?Ue?Ue?Ue?Ue?U
e?Ue?Ue?Ue?Ue?Ue?Ue?Ue?Ue?Ue?Ue?Ue?Ue?Ue?Ue?Ue?Ue?Ue?Ue?Ue?Ue?Ue?Ue?Ue?U
e?Ue?Ue?Ue?Ue$ h.G

h.G

h.G

‘ h.G

?$gd.G

$a$gd.G

?$gd.G

piTHiTHiTHiTHiTHiTHUeiTHiTHiTHiTHiTHiTHiTHiTHiTHiTHiTHiTHiTHiTHiTHiTHiTH
iTHiTHiTHiETHi?THiTHiTHiTHiTHiTHi* h.G

‘ h.G

h.G

$ h.G

FБір, перелісок, чорноліс. Є ще й байрак!

І така ж розкішна і гнучка, як мрія.

Можна „звідкіля” і „звідки”, можна й „звідкіль”.

Є у ній хурделиця, віхола, завія,

Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль…

ВЕДУЧИЙ І: Пропонуємо продовжити перелік таких прикладів.
Запрошуємо до змагання наших ерудитів. Хто більше синонімів наведе до
слова „говорити”? (Примірна відповідь: казати, балакати, мовити,
гомоніти, гутарити, повідати, торочити, жебоніти, базікати, цвенькати,
бубоніти, лепетати, верзти, плести, бурмотіти.

ВЕДУЧИЙ II: А хто більше синонімів добере до слова „дивитися”?

(Примірна відповідь: оглядати, роздивлятися, стежити, спостерігати, не
спускати очей, не зводити погляду, втуплюватися, устромляти погляд,
поїдати (пожирати) очима, кинути оком, стріляти очима, позирати, міряти,
жерти, колоти, палити поглядом, пускати бісенят, дивитися як баран на
нові ворота, витріщатися, вилуплюватися, вирячати очі, дивитися зизим
оком та інші.

ВЕДУЧИЙ І: Обширні синонімічні можливості фразеологічного складу
української мови. Продемонструємо їх з допомогою бажаючих. Наведіть,
будь ласка, вислови, які характеризують слова: Бідувати (з нуждою
битися, нужду терпіти, жити з бідою, годувати злидні, битися як риба об
лід, перебиватися з копійки на копійку, їсти сухий хліб, на одному
сухому хлібі сидіти, трубити в кулак, перебиватися з хліба на воду, жити
на воді та біді та інші). Бути постійно зайнятим (роботою, клопотами та
іншим) – (Приклади: не мати коли й дихнути, ніколи і вгору глянути,
крутитися як муха в окропі, крутитися як білка в колесі, товктися як у
ступі, товктися як Марко по пеклі). Гарний, якщо мова іде про людину (ні
в казці сказати, ні пером описати; хоч з лиця воду пий, хоч картину
малюй, хоч ікону малюй, хоч у рамку вправ, хоч куди, як зоря, очей не
відірвати, хоч малюй, хоч цілуй).

ВЕДУЧИЙ II: І, навпаки, як ми знаємо, в українській мові є багато
слів, які мають різні значення. Деякі з них ми назовемо, а бажаючі
розтлумачать їх різне значення. Отже такі слова: Байка – м’яка ворсиста
бавовняна тканина, коротке алегоричне повчальне оповідання в прозовій
або віршовій формі. Бал – великий танцювальний вечір, умовна одиниця для
оцінки сили або якості якого-небудь природного явища (вітру, землетрусу
та ін.), оцінка успішності і поведінки в навчальних закладах, одиниця
для оцінки успіхів у деяких видах спортивних змагань. Балка – яр з
пологими схилами, прямолінійний дерев’яний або залізний брусок, що є
основою перекриття настилу (підлоги, стелі). Брак – відсутність когось
або чогось, нестача чого-небудь, неякісно виготовлена або зіпсована
продукція. Грамота – початкові правила читання і письма, вміння читати
і писати, офіційний письмовий акт, документ, що встановлює якусь угоду
або засвідчує якісь правові відносини; документ, який видається як
нагорода за успіхи в якійсь справі.

ВЕДУЧИЙ І: Одним з неабияких показників культури усного мовлення є
дотримання норм наголошення і вимови. Цієї проблеми стосуються наступні
завдання: Перше: На прикладі чотирьох географічних назв продемонструйте
звучання літери, поверненої до нашого алфавіту. (Буква Ґ. Географічні
назви: Ґданськ, Ґетенберг, Ґібралтар, Ґренландія). Друге: Просимо уважно
прислухатись до вимови слів, які зараз прозвучать. Якщо наголошення
зроблено неправильно – виправте. (Слова: агент, випадок, каталог,
квартал, листопад, обіцянка, перепустка, цемент, центнер – правильні
наголоси).

ВЕДУЧИЙ II: Висока культура нашого мовлення передбачає не тільки
правильне, а й майстерне використання мовних засобів. Невтомний
працівник на мовній ниві Максим Рильський писав:

ЧИТЕЦЬ:

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля;

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад.

ВЕДУЧИЙ І: Необхідно розвивати в собі мовне чуття, щоб уміти
вибрати з кількох можливих варіантів найбільш точний, стилістично
доречний і виразний, який найбільше б надавався для конкретної ситуації
спілкування. Потрібно ревно дбати про чистоту своєї мови, уникати
невиправданих іншомовних запозичень.

ВЕДУЧИЙ II: На жаль, ми з вами часто чуємо неправильне мовлення.
На жаль, ми з вами часто чуємо неправильне мовлення. Хочемо
продемонструвати його з допомогою рольової гри і визначити хто більше
виправить мовних помилок. Запрошуємо бажаючих побути в ролях: молодої
матері, покупця, пасажира та їх опонентів. Вони будуть промовляти за
одержаними текстами, а опоненти – виправляти помилки.

 Тексти для:

 молодої матері:

 неправильно правильно

 Донечка, ти моя любимиця Донечко, ти моя улюблениця

 Галочка, куди ти поділась? Галинко, куди ти пропала?

 Моя дитина дуже похудала Моя дитина дуже змарніла

 Ваш хлопчик більший мого Ваш хлопчик більший ніж мій (від мого)

  покупця:

 Мені ця спідниця не підходить Мені ця спідниця не за
розміром

по розміру

 Скажіть, будьте добрі, Скажіть, будь ласка
(будьте

ласкаві, укроп по чому? прошу сказати) кріп

по скільки?

 Чи приймаєте Ви підписку на Чи приймаєте Ви передплату
на газети

газети?

 В скільки годин ви відкриваєтесь? О котрій годині
відкривається

ваш магазин?

  пасажира:

 Наш автобус буде через пару хвилин Наш автобус буде через

кілька хвилин

 На цей автобус білет коштує 20 коп. На цей автобус квиток
коштує 20

коп.

 Вибачаюсь, яка слідуюча зупинка? Вибачте (перепрошую),
скажіть,

будь ласка, яка наступна зупинка?

 Можна підсісти ? Можна сісти
біля Вас ?

ВЕДУЧИЙ І: На цьому всі наші завдання вичерпані. Дякуємо всім
присутнім за увагу і участь у змаганнях. Надаємо слово голові журі.

(Голова журі оголошує результати і нагороджує переможців).

ВЕДУЧИЙ ІІ: Вітаємо переможців. Бажаємо усім присутнім досягти
успіхів у оволодінні українською літературною мовою.

ВЕДУЧИЙ I: Хочемо ще раз нагадати, що мова не є щось застигле на
віки вічні,тому й далі триває впорядкування мовних норм, уточнення
сумнівних моментів у вживанні різних слів та складанні речень, далі
відбувається словотворення. За цими змінами слід уважно стежити. Дуже
влучно сказав мудрець: „Щоб добре знати рідну мову, треба її вивчати
змалку до гробу”. За такою умовою слова дійсно будуть цвісти із губ
людських.

Зовсім іншого спрямування – задушевного спілкування, домашнього
затишку та інтелектуальності може носити зустріч у літературно-музичній
вітальні чи засідання аматорського клубу, її можна назвати Балом Книги
„Книга – таїна великого мистецтва”.

В залежності від аудиторії вечір можна провести у супроводі
класичної музики, бандури чи гітари. Вечір можна уявити як
літературно-музичну композицію, або як запитання ерудитам-знавцям книги
чи як короткі інтелект-факти „Все про книгу”. Постійність аудиторії
вітальні зробить можливим у кінці вечора читати свої улюблені твори,
розповісти про книги, дорогі серцю, поділитися пошуками свого життєвого
ідеалу.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020