UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДім без книги – день без сонця (сценарій)
Автор
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2038
Скачало165
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Сценарій свята

 

«Дім без книги – день без сонця»

 

(Зал прибраний святково, на стінах розвішані вислови про книги, виставка

книг «Найстаріша книга у моїй сім’ї», виставка дитячих книг "Моя перша

книга», атрибути для театралізованої сценки)

 

Хід свята

 

ДОБРИЙ ДЕНЬ, ШАНОВНІ БАТЬКИ, ВЧИТЕЛІ, ГОСТІ!

 

Ми раді зустрічі з вами. Сьогоднішній вечір ми присвятили мудрому

другові людей. А хто цей друг, ви скажете, коли відгадаєте загадку

Леоніда Глібова

 

Бачить – не бачить, чути – не чує.

 

Мовчки говорить, добре мудрує.

 

Часом захоче – правди навчає.

 

Іноді бреше, всіх звеселяє.

 

Люба розмова ,- будемо, діти,

 

З нею довіку жити – дружити.

 

Хто ж то такая в світі щаслива,

 

Мудра, правдива і жартівлива?

 

Як не вгадали, стану в пригоді:

 

Річ коротенька - … , тай годі.

 

- Зустрічаймо нашого вірного друга

 

(Входить дівчинка, вносить розкриту книгу та промовляє:)

 

Завжди можу стати в пригоді, моїх вам порад не злічить,

 

І кажуть про мене в народі: «Мовчить, а сто дурнів навчить».

 

30 вересня відзначається Всесвітній день бібліотек . «Бібліотека» -

слово це грецького походження і означає «зібрання, сховище книг». Тому

сьогоднішнє наше свято присвячене книзі.

 

Іменини, іменини всі книжки святкують нині.

 

Ми свою любов до них пронесемо цілий рік.

 

Книги - кращі друзі всіх, а тому вітаємо їх.

 

Щоб розумниками стати, треба більше книг читати.

 

Здавна люди прагнули до знань. Спочатку набуті знання передавались від

покоління до покоління в усній формі. Але пам'ять людини має властивість

забувати частину отриманої інформації. Отак наші предки змушені були

вигадати письмо, а написане треба було теж якось зберігати, щоб його

могли використати наступні покоління.

 

Сценка 1

 

(Суне хлопчик, тримаючи в руках кілька звичайних цеглин. Хлопчик важко

кладе їх на підлогу, зітхає, утирає спітніле чоло)

 

Учень 1. Ой, хто це? Що це ти, друже, притяг до нас?

 

Хлопчик. (роздратовано) Що, що! Хіба не бачиш? Підручники…

 

Учень 2. Які такі підручники?

 

Хлопчик. Та от вони, перед тобою. Щоправда – не всі, тут кілька перших

сторінок, а інші розділи тато за мною везе караваном верблюдів.

 

Учень 1. То ти… Ти не з нашої школи?

 

Хлопчик. Яка така школа? Я з Вавилону!

 

Учень 2. Здається, я зрозумів. Перед нами друзі давньоєгипетський

школярик. Бідолашний. Таких книжок, як у нас нині, тоді, звичайно, не

було: всі тексти спершу видряпувались загостреними паличками на глиняних

табличках, а потім ці «сторінки» (показує на цеглини) обпалювались на

вогні, тобто загартовувались.

 

Учень 1. Але такі книжки були досить незручні в користуванні.

 

По – перше, як ви бачите, досить важкі.

 

По – друге, ненадійні, бо при перевезенні могли й розбитися.

 

Хлопчик. (озирається довкола) Де ж це тато забарився? Ну добре, я піду

собі, а то ще до школи запізнюся. А ви, якщо побачите мого татуся з

іншими сторінками, покажіть йому, куди я пішов (виходить).

 

Сценка 2

 

Учень 3. Тепер ви, друзі, розумієте, що такі підручники нелегко

діставались нашим прадавнім ровесникам. І люди замислились, як

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ