UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВідлуння Афганських гір (сценарій)
Автор
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось10648
Скачало634
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Сценарій тематичного вечора

 

Присвяченого 20-й річниці виведення радянських військ з

Афганістану «Відлуння Афганських гір»

 

Ведуча (1):

 

Доброго дня, шановні ветерани!

 

Ведучий (2):

 

Доброго дня, дорогі гості!

 

1.

 

15 лютого 1989 року для багатьох став днем, коли скінчився рахунок

втратам наших солдатів, службовців. Важкий, сумний підсумок. Багато

матерів і батьків не дочекалися своїх синів, і не сказали вони «Мамо, я

живий...».

 

2.

 

Правда про Афганську війну… Вона різна. Нерідко хвороблива й гірка. 20

років, які пройшли, об'єднали колишніх бійців – інтернаціоналістів в

одну родину, де біль одного віддається болем в інших, а радість стає

загальним почуттям.

 

1.

 

Афганська війна… брудна, неоголошена.… А хіба війни можуть бути чистими?

Кожна несе смерть, інвалідність, одягає в жалість тисячі сердець,

материнських сердець. У війни холодні очі… У війни свій рахунок, своя

безжалісна арифметика…

 

2.

 

Наша сьогоднішня зустріч — данина пам'яті всім, хто причетний до

героїчної й трагічної афганської війни, яка тривала у два рази довше,

чим Велика Вітчизняна.

 

1.

 

В нашому районі проживає __________ воїнів-інтернаціоналістів. В цю

урочисту хвилину я маю честь запросити їх до нашого залу. Шановні

присутні, зустрінемо ж врочисто тих, хто мужньо і з гідністю виконував

інтернаціональний обов’язок і дружніми оплесками віддамо шану їх

героїзму, бойовій витримці та відвазі.

 

(Афганці йдуть до залу. Звучить фонова музика)

 

2.

 

Пам'ятайте, друзі, цих людей довіку,

 

Тих, хто повернувся і поліг в боях.

 

І вклонімось всі ми низько до землі їм,

 

Квітами устелимо їх тернистий шлях.

 

1.

 

СЛОВО ________________________________________

 

Читець: Ховали інтернаціоналіста,

 

Блищала глухо цинкова труна,

 

Нестерпно пахло тополиним листом

 

І плач дівочий танув, як струна.

 

Руда земля розверзлась чорнорото.

 

Чекає хижо мовчки на своє,

 

А мати на колінах у болоті обмацує труну:

 

Чи ж там він є?!!

 

Стоять, відводять очі в бік солдати

 

І шепотить сержантик ледве чуть:

 

Не велено… Не можна відкривати…

 

Не велено…

 

Уже струмки течуть, уже весна така глибока, рання.

 

Учора вже летіли журавлі.

 

Таке врочисте вийшло поховання:

 

Школярики стоять, учителі.

 

А голосок дівочий квилить, квилить,

 

Соромиться кричати на весь світ…

 

Кого клясти, кого назвати винним?

 

І що той світ? Хіба він дасть отвіт?

 

На хрест сусідній похилився тато,

 

Похнюпилися братики малі -

 

В селі ховали воїна-солдата,

 

У мирному вкраїнському селі.

 

2.

 

СЛОВО _______________________________________

 

Летіли в Україну «чорні тюльпани» з цинковими гробами. Україна втратила

близько 4 тисяч молодих хлопців, 6 тисяч стали інвалідами, ще 72

чоловіки залишились у полоні або пропали безвісти. В числі тих хто не

повернувся з афганської війни є імена наших земляків. Це:

 

1)

 

2)

 

3)

 

 

2.

 

Послухай – і серцем почуєш в цей час, -

 

Як гомін струмка, як пташине ячання.

 

Здаля голоси долітають до нас

 

Ця мить – не прощання.

 

А вічне стрічання

 

Із тими кого вже не стрінемо ми,

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ