UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсінній бал (сценарій)
Автор
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1375
Скачало88
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Сценарій шкільного вечора

 

«Осінній бал»

 

В-й 1: Осінь... Золота пора... Скільки приємного, таємничого, цікавого

вона несе з собою. Недарма про неї так багато написано віршів, пісень,

оповідань. І, мабуть, немає такого художника, який би не оспівав осінь

на полотні.

 

В-й 2: Жовкне, опадає листя. Ідеш по вулиці, а під ногами відчуваєш

шепіт кленових, дубоаих, липових листочків. Здається, що кожен із них

розповідає свою осінню казку, свою коротеньку історію.

 

В-й 3: Опустили берези свої жовті коси. А вітер розчісує їх. Тихо

шелестить листя, ніби про щось розмовляє. Прийшла до дерев осінь і

принесла їм золотисті стрічки.

 

В-й 1: В задумі ліс, в німім чеканні

 

Промайнули гомінливі дні.

 

Відлетіли солов’ї останні,

 

Ліс замовкнув і осиротів.

 

В-й 2: Тільки небо усміхнулось чисте,-

 

Гралось сонце у рудій траві.

 

Облетіло пожовтіле листя...

 

Побіднішав ліс у самоті.

 

В-й 3: Марить, жде, що знов зазеленіє,

 

А холодний вітер гілля гне.

 

Жити менше, як живе надія,-

 

Ліс осінній цього вчить мене.

 

(виконується номер художньої самодіяльності)

 

В-й 1: Догорає короткий осінній день, схиляє свою жовтогарячу голові на

повитий серпанком обрій, ніби вкладається спати.

 

В-й 2: Осінь, увійшовши в свої права, повелася спочатку суворо, все

чогось хмурилася, сльозилася, а потім пом’якшала. Очистилось небо від

хмар, по густій блакиті вийшло гуляти золоте сонце.

 

В-й 3: Воно не гріє по літньому, але золотить дерева, вкриваючи кожен

листо-чок таким витонченим мереживом, що навряд чи й художник зміг би

намалювати їх на папері.

 

В-й 1: Вже не прийма земля настирливих дощинок,

 

Все більше у калюжах відблисків небес,

 

І серед листу жовтого воскрес

 

Буянням трав пригноблений барвінок.

 

В-й 2: У хмарах трублять сурми журавлині

 

Гаї скидають шати золоті.

 

І пишно грає барвою на самоті

 

Зелена хвоя юної ялини.

 

В-й 3: Тендітні руки вогняного змія

 

Все рідше ніжність віддають землі.

 

В кирею, зіткану із сивої імли

 

Вона вгорнулася, зітхає і німіє.

 

(виконується номер художньої самодіяльності)

 

 

љ

 

,

 

.

 

`

 

b

 

 

К

 

О

 

љ

 

.

 

b

 

М

 

О

 

В-й 1: Зрання спросоння встанеш і біжиш швидше подивитися, як

прокидається природа після осінньої холодної ночі. В своє дозвілля нам

так приємно поблукати стежками осіннього замріяного лісу.

 

В-й 2: І ось ти бредеш навмання лісовими хащами. І верховіття дерев

привітно, із вдячністю тобі кивають, а гялля тягне до тебе свої гілочки,

ніби хоче привітатися.

 

В-й 3: Де-не-де з дерева злітає тоненьке павутиння і навіть від цього

тобі стає приємно і радісно на душі, що ліс ще живе своїм життям.

 

В-й 1: Ось проміння сонця сягають уже коріння дерев, а згодом сонце

починає сідати – наступає надвечір’я.

 

В-й 2: Із дерев помаленьку спадає листя, танцюючи в повітрі свій

останній осінній танок.

 

В-й 3: І це листя, злітаючи з дерев, перетворюється на нескінчений

жовтогарячий дощ.

 

В-й 1: У осені жовті крила –

 

Туманів згубився пух.

 

І ранок упав несміло

 

На роси у широкий луг.

 

В-й 2: У осені добрі думки,

 

Мов яблука в садах.

 

Спадає безсоння шумно

 

Дощами на замерзлий дах.

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ