UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУ дитинства край іде Святий Миколай (сценарій)
Автор
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1778
Скачало102
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

У дитинства край іде Святий Миколай

 

 

 

Інсценівка драми-феєрії до Дня Святого Миколая

 

 

 

Дійові особи:

 

Святий Миколай

 

Ангел

 

Іванко

 

Оленка

 

Заєць

 

Мисливець

 

Колобок

 

Сорока

 

Ведмідь

 

Баба Яга

 

Антипко

 

Лінь

 

Місяць

 

Хатинка на курячих ніжках

 

 

 

Ліс – дерева, кущі, повалені колоди, пні, кучугури снігу. Звучить

таємнича казкова мелодія. Появляється св. Миколай із Ангелом.

 

 

 

Миколай. Змучився я трохи. Відпочити б треба.

 

Ангел. Ось пеньочок, отче. Сідайте, будь ласка. (Миколай, зітхаючи,

сідає.) А я піду, подивлюсь, чи далеко до села.

 

Миколай. Іди, та не барись. Маємо ще не в одному селі та місті подарунки

роздати чемній дітворі.

 

 

 

Ангел виходить. Святий Миколай сидить, поправляє плащ, мішок. Ззаду

надходить, крадучись, Лінь; махає руками за Миколаєм, той починає

позівати, дрімає і засинає. Лінь киває рукою, кличучи когось; дріботить

Антипко. Разом забирають мішок із подарунками. Антипко спіткнувся,

наробив шуму, і Миколай проснувся. Він вражений побаченим, але Лінь та

Антипко встигли утекти, забравши із собою мішок.

 

 

 

Миколай. Оце так відпочив. От так святий Миколай! І Ангел, як на зло,

пішов до села… Що я даруватиму дітям – вони ж так чекають не

дочекаються сьогоднішньої ночі? Що робити? Я старий уже ганятися за

Антипком, але мішок із подарунками треба якось відібрати.

 

 

 

Під час його слів з іншого боку сцени появляються Оленка та Іванко, вони

збирають хмиз; побачили з-за дерева Миколая.

 

 

 

Іванко. Добрий день, дідусю.

 

Миколай (зажурено). Доброго дня, дітки.

 

Оленка. Дідусю, ви такі засмучені… що сталося?

 

Миколай. Ох, діти-діти. Нещастя трапилось у мене. Але ви все одно не

повірите.

 

Оленка. Чому ж, хіба ми такі, що не вміємо співчувати?

 

Іванко. Ми – сироти, знаємо, що таке нещастя. От і нині мачуха вигнала

по хмиз, а нам так хотілося бути вдома, до церкви піти, помолитися і

попросити у святого Миколая…

 

Миколай. Подарунків.

 

Оленка. Ні! Йванко і я завжди молимо Бога, щоб мама на небі не забувала

про нас, щоб приснилася, і щоб мачуха не знущалася.

 

Миколай. Якщо так – то відкриюсь перед вами: не дідусь я, а святий

Миколай.

 

Оленка (вражено вигукує). Не може бути!

 

Іванко. Ви?

 

Миколай. Отож-то – я. Ніс подарунки чемним дітям, але змучився, сів

відпочити, Ангела відіслав у село, задрімав трохи, а в той час Лінь та

Антипко викрали у мене мішок.

 

Іванко. Ти диви! Не перевелась іще нечисть.

 

Миколай. Я старий, не міг за ними гнатися; та й побачив уже, як тікали.

 

Оленка. А може, ми вам допоможемо, дідусю?

 

Іванко. Оленко, це ж не дідусь, а святий Миколай.

 

Оленка. Вибачте мені, отче.

 

Миколай. Бачу, діти, ви співчутливі, добрі. Але чи сміливі?

 

Оленка. Сміливі, отче.

 

Іванко. Ми допоможемо вам!

 

Миколай. Не злякаєтесь?

 

Іванко. Ні!

 

Оленка. Ні, що ви?!

 

Миколай. Тоді слухайте. Я встиг почути, коли втікали Антипко й Лінь, як

хтось із них промовив: – …до Баби Яги… Думаю, що вони потягнули мішок у

найтемнішу глушину цього лісу, де живе Баба Яга.

 

Оленка. Ого! Баба Яга!

 

Іванко. А ти казала – нема ніякої Баби Яги, Антипка… Що все це казки…

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ