UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЯ візьму той рушник (урок)
Автор
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2859
Скачало115
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

"Я візьму той рушник"

 

          Обладнання:

 

1. Виставка рушників різних регіонів України.

 

2.  Плакати: "Хата без рушників – родина без дітей", "Рушник на кілочку

– хата у віночку", "У коморі сволок – на ньому рушників сорок", "Не

лінуйся, дівонько, вишивати – буде чим гостей шанувати".

 

3.  Прядка.

 

          Ведучий. Хліб і рушник – одвічно людські символи. Хліб-сіль на

вишитому рушникові – то висока ознака гостинності українського народу.

Кожному, хто приходив із чистими помислами, підносили цю давню

слов'янську святиню.

 

          1-й читець. Рушники на стіні. Не було, здається, жодної оселі

в Україні, котру б вони не прикрашали. Хоч би яке убоге судилося

господарям життя, а все ж всюди ці витвори народного мистецтва

палахкотіли багатством кольорів, були своєрідною візиткою, а якщо

точніше – обличчям оселі, відтак і господині.

 

          По рушниках створювалася думка про жінку та її дочок. Ніщо,

здається, так предметно і наочно не характеризувало жіночу вправність,

майстерність, зрештою, охайність і працьовитість, ніж ці вимережені

дива.

 

          2-й читець. Гарно оздоблений рушник висів біля порога на

кілочку в кожній сільській хаті, ним витирали руки і посуд, накривали

діжу з тістом, спечені паляниці, діжу після випікання хліба, яку ставили

під образами на покуті, з ним ходили доїти корову.

 

          Із рушником, як і хлібом, приходили до породіллі, ушановували

появу немовляти в родині, одружували дітей, зустрічали рідних і гостей,

проводжали людину в останню путь, виряджали в далеку дорогу батька і

сина, чоловіка й коханого.

 

          Ведучий. Отож і не дивно, що найкращою з-поміж Малишкових

пісень, якій судилося довге життя, стала "Пісня про рушник", написана в

1959 році до кінофільму "Літа молодії".

 

          (Ансамбль виконує "Пісню про рушник ", сл. А, Малишка, муз. П.

Майбороди.)

 

          3-й читець. Ми сприймаємо цю пісню як символ материнської

любові. Світлому, радісному, хоч і пройнятому сумом розлуки, звучанню

відповідає сонячний, прекрасний пейзаж. І рушник вишиваний, і дорога

далека, і щастя-доля, і зелені луги – все це взяте із щедрого арсеналу

народної творчості.

 

          Андрій Малишко любив показувати друзям намальований на стіні

свого будиночка в Кончі-Заспі рушник. Бо ж обкладали майстри хату,

дізнались, що тут живе автор відомої пісні про рушник, і самі оте диво

зробили!

 

          4-й читець. У різних районах України рушник називали

по-різному, залежно від його призначення. Приміром, рушник для витирання

рук і обличчя – втирачем, для посуду, стола і лави – стирач, або стирок,

для пов'язування сватів – плечовий, плечовик...

 

          Відповідно до призначення, рушники різнились і технікою

виконання. Утирачі і стирники (стирачі) найчастіше ткали із цупких

ниток. Покутники, подарункові, плечові – із тонкого, гарно вибіленого

полотна (для пов'язування сватів). Цікава деталь: коли засновували

снівниці обрядових та весільних рушників, чоловікам заборонялося

заходити до хати. Жінки починали ткати рушники тільки в середу, п'ятницю

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ