UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЯкий же козак без вишиванки? (урок)
Автор
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1713
Скачало108
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Який же козак без вишиванки?

 

Мета: Розкрити уявлення дітей про рідний край Україну. Знайомити дітей з

одним із видів народно-демократичного мистецтва - вишивкою. Продовжувати

знайомити дітей з українськими національними звичаями, традиціями і

обрядами, використовуючи український фольклор - прислів'я, приказки,

вірші, легенди. Знайомити з національними символами та оберегами

(вишитий рушник, символіка кольорів, елементів, візерунків). Знайомити

дітей процесом вироблення тканини для вишивання. Виховувати шанобливе

ставлення до українських національних обрядів, традицій.

 

Хід виховної години:

 

Звучить тиха українська народна музика.

 

Діти - Добрий день, шановна Ася Іванівна!

 

1 дівчина - А скільки красивих вишитих рушників навколо!...

 

Ася Іванівна - Спасибі, любі мої. Це ж я для вас так старалася.

 

Вчитель - Вишивку вживають в українському народному побуті передусім на

предметах одягу, в основному на жіночих і чоловічих сорочках. Крім того,

вишивки поширені на предметах домашнього вжитку, як наліжники, обруси,

наволочки, рушники,скатертини тощо. Ще в 11 ст. на Русі існувала перша

вишивальна школа, організована сестрою Володимира Мономаха Ганкою, де

дівчата вчилися гаптувати золотом і сріблом. Про українські вишиванки

згадують іноземні мандрівники 16-19 ст. Збереглися вишиванки з козацьких

часів 17-18 ст.

 

1 хлопчик - З давніх-давен на Україні існував звичай: по закінченні жнив

останній сніп перев'язували вишитим рушником і урочисто з піснями несли

в село. Чи не так, хлопці-козаки?

 

Ася Іванівна - Діти, пригадайте і скажіть, який хороший звичай

зустрічати гостей споконвіку існує в нашого народу?

 

Діти - Подавати на вишитому рушнику гостям хліб і сіль.

 

2 хлопчик. Наші дідусі та бабусі пам’ятають такий звичай: коли син

вирушав у далеку дорогу, мати дарувала йому рушник, щоб рятував від

лиха, щоб нагадував йому про рядну домівку. Син приймав рушник і цілував

хліб.

 

Ася Іванівна - Як ви думаєте, для чого мені так багато вишитих рушників?

 

 

3 хлопчик - Рушники - це обереги нашого дому, нашої родини. Вони

захищають від зла, лиха.

 

2 дівчина - Рушник - це обличчя оселі та її господині. Рушниками

прикрашали хату. "Хата без рушників — казали в народі, — що родина без

дітей”. Рушники вішали над образами. Рушником накривали хліб на столі

або на покуті. Гарно оздобленими рушниками накривають кошики з паскою чи

яблуками, коли несуть святити до церкви.

 

Ася Іванівна - Доторкніться своїми руками до рушників і скажіть, яка на

дотик тканина, на якій вишивали ваші мами і бабусі (м'яка, тонка,

гладенька, ніжна) - А ви знаєте, з чого вона зроблена? (з льону,

конопель). Спочатку насіння льону сіють у землю, старанно доглядають й

вирощують його, потім збирають (в давнину це робили вручну - жали

серпами; тепер це роблять машини), сушать, обмолочують, прядуть нитки.

Тчуть і відбілюють полотно і лише тоді вишивають на ньому.

 

Ася Іванівна - Велика наша Україна і в різних куточках вишивають

по-різному, але всі рукодільниці вкладають у свої вишивки теплоту своєї

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ