UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВеликдень у Карпатах (захід)
Автор
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось943
Скачало99
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Великдень у Карпатах

 

Традиції святкування

 

Того дня, як воскрес Христос, сонце з радості не заходило і день був

великим-превеликим, тому й назвали його Великдень. За іншою легендою, в

той час, коли Христос родився, дуже світило сонце і стояли такі довгі

дні, що теперішніх треба сім скласти докупи, щоб був один тодішній.

Тоді, було, як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу

увечері. А як розіп'яли Христа, - дні поменшали. Тепер тільки царські

ворота у церкві розчинені навстіж сім днів, на згадку про ті довгі дні.

Ось чому день Воскресіння і називається великим. Святкують його

по-різному. Сьогодні розповімо про особливості відзначення Великодня у

Карпатах.

 

Перемога життя над смертю

 

Великдень – магічне свято, пов’язане з обрядовістю і вірою. І хоча нині

ми сприймаємо ці обряди спрощено і подекуди збаналізовано, проте так чи

інакше пам’ятаємо про традиції наших прабабусь і прадідів, які святили

свічечку у Чистий четвер, аби обійти з нею обійстя, а на сам Великдень

обов’язково вдягали обновки, що символізували очищення... Дівчата писали

найбарвистіші писанки для тих хлопців, які їм подобалися, а ті своєю

чергою співали риндзівки – спеціальні великодні колядки під дівочими

вікнами... Дзвони та трембіти у Великодню неділю грали не змовкаючи –

відганяли злі сили і прикликали добрі...

 

За словами наукового співробітника Інституту народознавства НАН України

Стефанії Гвоздевич, Великодні обряди починалися ще з Чистого четверга.

Під час Служби Божої, яку правили того дня, люди намагалися тримати

свічечку, з якою потім обходили усе обійстя. Сажею з неї випалювали

хрест у хаті, а саму свічечку зберігали. Кажуть, вона є дуже помічною.

Нею обкурюють людину, яка злякалася, а коли хтось помирає, дають йому цю

свічку в руку. А ще її називають громницею – адже запалювали під час

громів, щоб відігнати їх від хати.

 

Паска, яку також пекли цього дня, була не такою маленькою, як зараз,

тому у кошик вона не влізалася. Гуцули несли святити її в бесагах, ще

дехто в обрусі, хустці чи скатертині. А у кошик клали яйця зі шкарлупкою

і чищені – щоб одразу можна було їсти. Обов’язково там було і щось

м’ясне: шинка, солонина, вуджене сало. Крім того – масло та сир.

Зокрема, у Карпатах робили пляганий сир з коров’ячого молока, на кшталт

бринзи. Неодмінно святили сіль, бурячки з хроном. Існує легенда, що

євреї хотіли отруїти Ісуса, давши йому з’їсти хрону, який вважали

отруйним коренем. А Він з’їв і сказав, що хрін насправді є дуже

помічним. Дійсно, сучасна народна медицина свідчить, що цей корінь є

дуже помічним. Тому, коли їдять м’ясні страви, їдять також бурячки з

хроном чи білий хрін з яйцем та сметаною.

 

На Великдень колись обов’язково вдягали обновки. Ця традиція пов’язана з

оновленням, пробудженням природи. Крім того, весна – це надії на щось

нове. Колись у Великодню неділю ходили в гості до баби-повитухи. Нині,

коли на зміну повитухам прийшли куми, обов’язково відвідують їх, а також

хресних батьків, дідусів та бабусь, аби таким чином виявити їм свою

повагу. У гості йдуть обов’язково з писанкою, паскою.

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ